Історико-політичний трилер «Слава» готується до прем’єри: перші кадри зі знімань
Український історико-політичний трилер «Слава» режисера Дениса Соболєва завершений і готується до прем’єри. Творці вперше представили кадри зі знімального процесу та розповіли про роботу над стрічкою.
Закритий показ фільму вже відбувся у Львові, а команда працює над фестивальною стратегією міжнародної прем’єри. Стрічка розповідає про суд над агентом КДБ Богданом Сташинським, який убив Степана Бандеру та Лева Ребета.
Проте «Слава» — це не біографічний фільм і не історія однієї людини, яка самотужки змінює хід подій. «Це політична драма про боротьбу українців за право бути почутими у світі». Головні ролі у стрічці виконали Лілія Матвієнко, яка втілила образ незламної Слави Стецько, та Юрій Хвостенко, що зіграв молодого та енергійного Ярослава Стецька. «Нове українське кіно» дізналося подробиці з матеріалу LiKE in UA.
«Слава» розповість про суд над убивцею Степана Бандери
Події фільму розгортаються у 1962 році в німецькому місті Карлсруе. На лаві підсудних опиняється агент КДБ Богдан Сташинський — виконавець резонансного вбивства лідера ОУН Степана Бандери. Проте Слава та Ярослав Стецьки разом зі своїми однодумцями вирішують перетворити це судове засідання на безпрецедентний міжнародний трибунал над усією радянською системою політичних убивств. Щоб відкрити світові очі на терор кремля, їм доведеться кинути виклик не лише радянським спецслужбам, а й нерішучості західних союзників.
За словами режисера, ідея фільму виникла після зацікавлення судовим процесом над агентом КДБ Богданом Сташинським, який у Мюнхені здійснив убивства українських діячів Лева Ребета та Степана Бандери. Саме під час відкритого суду світ уперше почув свідчення про використання Радянським Союзом політичних убивств за кордоном як інструменту державної політики.
Втім, автори вирішили не створювати традиційну судову драму чи біографічний фільм. «Ми не хотіли створювати чергову пострадянську картину про нібито всесильний КДБ, який контролює все і якому неможливо протистояти. Нас більше цікавило інше: чому така велика система боялася людей, які не мали власної держави, армії чи значних ресурсів, але продовжували говорити про незалежну Україну», — розповів режисер стрічки Денис Соболев.
Центральною героїнею стрічки стала Слава Стецько, через яку глядач знайомиться зі світом української політичної еміграції, її інформаційною боротьбою та спробами переконати міжнародну спільноту говорити не лише про виконавця злочинів, а й про радянську систему, що стояла за ними.
За словами Дениса Соболєва, «Слава» виходить далеко за межі реконструкції історичних подій. Це не лише історія про суд над Богданом Сташинським чи діяльність КДБ, а фільм про природу імперії, яка незалежно від назви, прапора чи політичного устрою прагне позбавити інші народи права на власну історію, культуру, державність і майбутнє. Саме тому стрічка проводить паралелі між подіями 1960-х років і сьогоденням, показуючи, що змінюються лише інструменти тиску — від політичних убивств, агентурної роботи та пропаганди до сучасних інформаційних технологій, тоді як сама логіка імперської політики залишається незмінною.
«Для міжнародної аудиторії це можливість зрозуміти, що нинішня війна — не випадковий конфлікт, а прояв значно давнішої імперської традиції, яка століттями не визнавала права України на самостійне існування», — наголошує режисер. Водночас для українського глядача, за його словами, «Слава» є історією про повернення власної пам’яті та героїв, які продовжували боротьбу за незалежність навіть без власної держави.
Як команда працювала над автентичністю «Слави»
Підготовка стрічки тривала кілька років і вимагала масштабного дослідження архівних матеріалів, документів КДБ, свідчень очевидців та історичних джерел. За словами Дениса Соболєва, навіть під час знімань і монтажу творці постійно звіряли кожну деталь — від автентичності реплік і документів до роботи журналістів, діяльності спецслужб та політичної атмосфери епохи.
Команда проєкту детально дослідила роботу радянських спецслужб. За словами режисера, архівні матеріали демонструють не лише масштаб репресивної машини, а й її страх перед українським визвольним рухом.
«Найстрашніше — це буденність зла. Людину могли роками переслідувати, готувати її викрадення або вбивство, а в документах це виглядало як звичайна службова робота», — зазначає режисер.
Водночас, за його словами, «у матеріалах спецслужб відчувається їхній справжній страх. Вони боялися не лише озброєного спротиву. Вони боялися слова, газетної статті, пресконференції, публічного виступу, самого існування української політичної еміграції».
Візуальне рішення «Слави» також має символічне значення. Команда розповідає, що під час роботи над стрічкою та постером надихалася творчістю Георгія Нарбута й Ніла Хасевича, прагнучи не лише відтворити атмосферу епохи, а й нагадати про митців, які формували українську візуальну культуру. Саме тому автори відмовилися від декоративної стилізації 1960-х років на користь естетики чорно-білого політичного плаката.
Для відтворення атмосфери 1960-х команда використала візуальні ефекти, однак зробила їх майже непомітними. Вони допомогли прибрати сучасні елементи з кадру, відновити міське середовище та органічно поєднати художні сцени з архівними матеріалами.
Окрему увагу автори приділили звуковому оформленню фільму. Саунд-продюсер Володимир Третьяков зазначає, що команда прагнула створити максимально автентичне звучання епохи, аби глядач відчував атмосферу часу не лише через декорації та костюми, а й через звук міського простору, інтер’єрів, транспорту та людських голосів.
«Особливу роль у фільмі відіграє музика. Вона не просто супроводжує події, а розкриває внутрішній стан героїв, підкреслює кульмінаційні моменти й допомагає відчути те, що персонажі не завжди можуть висловити словами».
Стрічку створює компанія Ganza Film за підтримки Держкіно. Наразі команда формує фестивальну стратегію. Серед потенційних майданчиків для міжнародної прем’єри розглядають Tallinn Black Nights Film Festival, FilmFestival Cottbus, а також фестивалі й спеціальні покази в Канаді для міжнародної аудиторії та української діаспори.
