Україна висунула на «Оскар» документальний фільм «Сліди» Аліси Коваленко та Марисі Нікітюк
Стрічка «Сліди» представлятиме Україну у категорії «Найкращий міжнародний фільм» на 99-й премії Американської Кіноакадемії.
Україна обрала документальний фільм «Сліди» режисерки Аліси Коваленко та співрежисерки Марисі Нікітюк національним кандидатом на 99-ту премію «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний фільм». Про це повідомив Український Оскарівський комітет на офіційних сторінках.
Документальна стрічка про жінок, які пережили сексуальне насильство вчинені під час російської агресії вже отримала нагороди на Берлінському міжнародному кінофестивалі, MOVIES THAT MATTER у Гаазі та увійшла до 20 глядацьких фаворитів документального фестивалю HOT DOCS в Канаді. Фільм також кваліфікована на подання на «Оскар» у категорії «Найкращий документальний повнометражний фільм».
Міжнародне визнання «Слідів»
Світова премʼєра фільму «Сліди» відбулася на Берлінському міжнародному кінофестивалі у 2026 році в секції Panorama Dokumente, де він отримав головну нагороду – Глядацький Приз. Згодом «Сліди» став найкращим фільмом документального конкурсу на престижному правозахисному фестивалі MOVIES THAT MATTER у Гаазі. Ця нагорода відкрила для фільму шлях для подання на премію «Оскар» у ще одній категорії – «Найкращий документальний повнометражний фільм».
«Сліди» розповідають про пошук справедливості українськими жінками, які пережили сексуальне насильство та тортури, вчинені під час російської агресії. Фільм виходить далеко за межі прямого фіксування воєнних злочинів, зосереджуючись на спільноті вцілілих жінок, які відмовляються мовчати. Через історію Ірини Довгань – колишньої полонянки, а тепер активістки, яка документує свідчення постраждалих жінок на деокупованих територіях України, – картина створює колективний портрет травми. Водночас фільм відкриває простір для відновлення через силу солідарності жінок і показує можливість надії посеред руйнівних слідів війни.
Аліса Коваленко: від особистого свідчення до колективного голосу
Режисерка фільму, Аліса Коваленко, як і героїні фільму, є членкинею SEMA Ukraine та активно займається правозахисною діяльністю. А її попередні документальні роботи «Аліса в країні війни» (IDFA 2015), «Домашні ігри» (Sheffield Doc/Fest 2018), «Ми не згаснемо» (Berlinale 2023) та з «З любов’ю з фронту» (CPH:DOX 2025) мають низку престижних нагород на міжнародних кінофестивалях.
«Обрання нашого документального фільму “Сліди” для представлення України на 99-й премії “Оскар” – це неймовірна честь і відповідальність. Але передусім – це можливість привернути увагу світу до злочинів сексуального насильства й катувань, вчинених російськими окупантами, і зробити гучнішими голоси жінок, які відмовилися мовчати про пережите.
Для мене це також дуже особиста сходинка. “Сліди” виросли зсередини нашої спільноти постраждалих – із довгого шляху від майже цілковитої тиші, коли я вперше публічно свідчила про насильство, пережите в полоні на початку російської агресії, до сьогоднішнього багатоголосся жінок. За ці роки я бачила, як жінки знаходять одна одну, як сестринство й солідарність допомагають нам повертати собі силу, відновлюватися разом і перетворювати пережитий досвід на дію.
Ми не мовчазні й невидимі жертви. Я вірю, що наші голоси можуть стати колективною силою спротиву та рушієм змін. І сподіваюся, що “СЛІДИ” допоможуть їм звучати ще гучніше – щоб вони не лише були почуті, а й впливали на те, як формується шлях до справедливості, перетворюючи міжнародну увагу на солідарність і дію у боротьбі з безкарністю», – коментує Аліса Коваленко.
Продюсерки фільму Наталія Лібет та Ольга Брегман з кінокомпанії 2Brave Productions, які входять до складу Американської кіноакадемії, яка проводить церемонію «Оскар». Серед їхніх спільних проєктів – «Стрічка часу» Катерини Горностай з головного конкурсу Берлінале 2025, переможець фестивалю у Трайбеці 2023 «Правило двох стін» Девіда Гутніка, стрічка «Куба і Аляска» Єгора Трояновського з фестивалю Sheffield DocFest та інші.
Команда фільму «Сліди» вже провела низка показів та подій на міжнародній арені у рамках адвокаційної кампанії з актуалізації діалогу навколо одного з найбільш замовчуваних та стигматизованих злочинів війни – СНПК. У її рамках підвищується обізнаність, посилюється голос постраждалих, відбувається вплив на формування громадської думки у позиціонуванні та просуванні потерпіло-орієнтованих підходів у перехідному правосудді.
Головна світлина – кадр з фільму «Сліди»