Прем’єра альманаху «Українська нова хвиля. Перед світанком»

У пам’ять третьої річниці початку повномасштабного вторгнення в Довженко-Центрі відбудеться показ альманаху «Українська нова хвиля. Перед світанком» (2022), в якій зібрано перші кінематографічні реакції на початок повномасштабної війни.

Про це порталу «Нове українське кіно» повідомила комунікаційна команда Довженко-Центру. Як зазначається, прем’єра «Української нової хвилї» відбудеться у субота, 1 березня, о 15:00 в Кінолекторії Довженко-Центру.

Після показу альманаху відбудеться обговорення «Три роки потому: як ми зараз сприймаємо перші фільми про велику війну?», де режисери та режисерки альманаху поділяться своїми рефлексіями на власні фільми, а глядачі і глядачки матимуть змогу обговорити свої враження із автор(к)ами.

Прем’єра альманаху «Українська нова хвиля. Перед світанком» відбулася на початку 2024 року в Німеччині за підтримки Українського інституту в Німеччині. В Україні цю добірку буде показано вперше. Придбати квитки.

За темою: Довженко-Центр запускає онлайн-кінотеатр

До альманаху «Українська нова хвиля. Перед світанком» увійшли такі стрічки:

«Війна яка завжди поруч?» (2022), реж. Ірини Гарьковець

Досвід авторки у війні росії проти України та переживання її наслідків у вигляді ПТСР. Анімаційний фільм про пережитий жах і повернення додому. Перше використання нейромережевої анімації в короткометражному фільмі поряд з класичною анімацією.

Участь у фестивалях:

Marano Ragazzi Spot Festival (Італія);
Кам’янець-Подільський міжнародний кінофестиваль «Бруківка»;
Фестиваль актуальної анімації та медіа-мистецтва LINOLEUM.

«Літургія протитанкових перешкод» (2022), реж. Дмитра Сухолиткого-Собчука

Українська реальність розділена на два періоди — до і після війни. У національному опорі кожен громадянин і кожна громадянка намагається допомогти. Українці/-ки змінюють професії й адаптуються до потреб воєнного часу. Скульптори виробляють протитанкові перешкоди у своїх майстернях.

Наче «Теракотова армія», мовчазні постаті відомих українців, янголів, козаків, а також численні копії Ісуса Христа, завмерли в передчутті нових творів. Майстри зварюють захисні металеві конструкції для ЗСУ.

Нагороди:

Найкращий документальний короткометражний фільм на Nashville Film Festival (США);
Найкращий короткометражний фільм на Huesca International Film Festival (Іспанія);
Найкращий короткометражний фільм на Rome Prisma Film Awards (Італія);
Найкращий короткометражний фільм на DOC NYC, New York’s documentary festival (США).

«Поки тут тихо» (2022), реж. Олени Подолянко і Новруза Хікмета

Молода пара відірвана від усього світу на одну довгу ніч в готельному номері прикордонного міста. Цієї ночі вони домовляються не говорити про війну. Повністю поглинуті одне одним в своєму маленькому світі вони не помічають, як настає ранок і змушує їх повернутись в реальність.

Нагороди:

Найкращий короткометражний фільм Batumi International ArtHouse Film Festival (Грузія);
Найкращий короткометражний фільм на Lichter Film Festival (Німеччина).

«Харків м’юзік фест відбувся» (2022), реж. В’ячеслава Туряниці

Головний герой студент Сергій щодня волонтерить у гуманітарному хабі для вимушених переселенців міста Ужгород, але відчуває провину через те, що робить недостатньо задля перемоги у війні. Тим часом, у місто приїжджає подруга Сергія, якій нема де жити.

Участь у фестивалях:

Early Bird International Student Film Festival (Болгарія);
Lobo Fest – Festival Internacional de Filmes (Бразилія);
Kyiv International Short Film Festival (Україна);
SHIFT Film Forum (Нідерланди).

«Бачення життя» (2022) реж. Діани Дерій

«Бачення життя» – це відеоарт, зафільмований у травні 2022 року в Івано-Франківську.

Після 23:00 вулиці місто входило у режим строгого світломаскування. Але під завісою темряви вирувало життя, що ставало видимим лише за допомогою спеціального обладнання. Лінза тепловізора стала унікальним вікном у цей прихований світ. Обладнання, що зазвичай використовується для спостереження за потенційним ворогом, розкриває плин життя, що відбувається на темних вулицях міста.

Участь у фестивалях:

Міжнародний фестиваль короткого метру 4:3.

«Фортеця Маріуполь. Орест» (2022) реж. Юлії Гонтарук

«Фортеця Маріуполь» – це цикл фільмів, побудованих на відеодзвінках до воїнів, оточених у Маріуполі на «Азовсталі». Від початку облоги режисерка веде розмови з бійцями полку «Азов», розкриваючи їхні портрети. Героєм фільму став Орест – колишній зв’язківець, а нині голова пресслужби полку «Азов» у Маріуполі. Орест від початку російського вторгнення висвітлював світові ситуацію в місті та на «Азовсталі». Він повернувся з полону восени 2022 року.

Участь у кінофестивалях:

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA;
Кам’янець-Подільський міжнародний кінофестиваль «Бруківка».

«Прокидаючись у тиші» (2022) реж. Міли Жлуктенко і Даніела Асаді Фаезі

Колишня військова казарма Вермахту нині слугує табором для біженців/-ок з України. Фільм «Прокидаючись у тиші» супроводжує дітей на шляху, де їхня власна історія переплітається з історією казарми. Це мить між минулим і майбутнім, війною та тишею, відʼїздом і прибуттям, яка змальовує портрет німецького минулого та майбутнього очима молодих героїв та героїнь фільму.

Нагороди:

Спеціальний приз за найкращий короткометражний фільм у секції Generation Kplus на Berlinale (Німеччина);
Гран-прі національного конкурсу на Kyiv International Short Film Festival (Україна);
Найкращий німецький фільм на Kurzfilmfestival Köln (Німеччина);
Головний приз DOCU/Short UA на Docudays UA (Україна);
Гран-прі жюрі міжнародного конкурсу на Poitiers Film Festival (Франція).

«Хайт» (2022) реж. Сашка Протяга

«Хайт» – це вигаданий щоденник про українське місто Маріуполь 2068 року, куди головний герой приїжджає для участі в мистецькій резиденції. Традиційний танець хайтарма, який практикують грецькі меншини Приазов’я, відроджується майбутньою андеграундною електронною музичною сценою Маріуполя у прагненні заново відкрити для себе місцеве культурне життя 2000-х років.

Поєднуючи ролики з аматорського онлайн-архіву DIY Azov Greek з переосмисленням ритмічної структури хайтарми музичним колективом Mavru Sproutsku Paromit, Сашко Протяг створює уявний горизонт периферійного українського міста після глобальної анти-вуглецевої революції.

Участь у кінофестивалях:

Участь у кінофестивалях:;
Winterthur International Short Film Festival (Швейцарія);
hungry eyes festival (Німеччина);
samizdat Festival (Шотландія).

Читайте всі новини «Нове українське кіно» у соціальних мережах