Документальні фільми «Не хвилюйся, двері відчиняться» та «Сендмени» вийшли онлайн
Доступними для перегляду онлайн стали два документальні фільми: поетичний повний метр «Не хвилюйся, двері відчиняться», який показує контрастний світ приміських електричок, та короткометражна стрічка «Сендмени» про роботу пляжних рятувальників.
Кінокартини доступні в усьому світі з англійськими субтитрами в онлайн-кінотеатрі Takflix.
«Сендмени»
Документальний короткометражний фільм «Сендмени» режисера Романа Прокопчука – це спостереження за роботою пляжного патруля. Щороку багато містян гине через недотримання правил поводження біля води. Дмитро та його команда поставили перед собою завдання змінити це.

Їхня робота складається з щоденних нагадувань відпочивальникам берегти своє життя та бути уважними. Однак жінка губить маленьку дитину, чоловік напідпитку залишає речі на незнайомця та довго не з’являється на березі. Дмитру доводиться викликати водолазів та проводити розслідування. Пляж схожий на хаос, який потрібно упорядкувати.
Зйомки короткого метру проходили в Гідропарку та на озері Тельбін на Березняках. Режисер розповідає, що довелося буквально жити на пляжі, щоб відзняти найвдаліші моменти.
«На фестивалі Docudays я познайомився з очільником пляжного патруля і так все почалося. Я жив (буквально) на Гідропарку приблизно 5 місяців. Увесь фільм – це оперативна зйомка, тому треба було бути на місці 24/7. Спочатку команда звикала до мене, я до них. Згодом камери вже ніхто не помічав, тому вийшло органічно та невимушено», – пригадує Роман Прокопчук.
«Сендмени» брали участь у короткометражному конкурсі Варшавського кінофестивалю. Фільм присвячений пам’яті рятувальника Олександра Лешенка, який загинув захищаючи Україну.
«Не хвилюйся, двері відчиняться»
Поетичний документальний фільм «Не хвилюйся, двері відчиняться» режисерки Оксани Карпович – фільм-контраст між Києвом і передмістям. Щодня люди сідають в електричку та їдуть у напрямку столиці, щоб заробити на життя. Спостерігаючи за їхньою буденною подорожжю, фільм зображує портрет суспільства, що живе після Революції Гідності та початку війни на сході України.

Герої фільму – продавець газет Сергій (на прізвисько Гоголь) з 25-річним стажем, військові, підлітки, які слухають музику в тамбурі, бабусі, що обговорюють саджанці. Режисерка спостерігає за ними під час щоденних подорожей у електричках і зупинок на приміських станціях, де люди грають у карти, продають пиріжки і чекають наступної електрички.
Українська прем’єра «Не хвилюйся, двері відчиняться» відбулася на фестивалі Docudays UA. У 2019 фільм отримав приз «Нові бачення» на фестивалі RIDM у Монреалі, у 2020 – спеціальну відзнаку журі в секції канадських дебютів на фестивалі Hot Docs у Торонто.
«Не хвилюйся, двері відчиняться» – дебютний повнометражний фільм Оксани Карпович. Оператором став британський фотограф Крістофер Нанн, який працював в Україні, зокрема документував події першого російського вторгнення на Сході.
Читайте також