fbpx

Нове українське кіно

Незалежний проект про сучасне українське кіно

кінофестиваль “Фільма”

Розпочався кінофестиваль “Фільма” з темою про міграцію в умовах війни

129

Фестиваль феміністичного кіно «Фільма» на знак солідарності з усіма, хто втратили або були вимушені покинути домівки через війну, присвячують єдину програму «Коли вдома заквітнуть дерева» темі міграції в умовах збройних конфліктів. Фестиваль проходить онлайн з 24 листопада по 9 грудня включно.

Про це порталу “Нове українське кіно” повідомили організатори кінофестивалю. «Фільма» створено феміністичним колективом як спільний майданчик для фільмів, що відповідають принципам інтерсекційного фемінізму, антирасизму, антиколоніалізму, інклюзії та культури згоди.

Один з головних принципів роботи фестивалю — доступність. Тому перегляд фільмів є безкоштовним та не обмежується тереторіально. Всі фільми мають розширені українські (SDH) та англійські субтитри. Для стрічок “Пам’ятати запах Маріуполя”, “Лють черепахи” та “Я перепливла Інгурі” буде доступний звукоопис українською мовою. Впродовж двох тижнів фільми можна переглянути на сайті фестивалю, попередня реєстрація не потрібна.

У добірці стрічок представлені 8 робіт автор_ок з різних країн та контекстів. У них зображені різні досвіди міграції та проживання війн і збройних конфліктів, але схожі болі від втрату дому.

Пам’ятати запах Маріуполя Зоя Лактіонова

Кадр із фільму “Пам’ятати запах Маріуполя” Зої Лактіонової

Програма фестивалю “Фільма” 2022:

(Звукоопис) Пам’ятати запах Маріуполя
Режисерка: Зоя Лактіонова, Україна

Повномасштабна війна та вимушена евакуація змушують режисерку опинитися між двома світами: в одному нищать місто її дитинства та людей, в іншому – наче нічого не відбувається, проте будь-які пейзажі починають нагадувати дім.

My Favorite Job, 2022
Режисер: Сашко Протяг, Україна

Стрічка оповідає про життя волонтерів та волонтерок, які навесні 2022 року
евакуювали людей до Запоріжжя із взятого в облогу російськими військами
Маріуполя.

Кінохроніка 63 – Потяг тіней
Авторка: Ніка Аутор (Newsreel Front), Словенія

Кінохроніка 63 – це спроба визначити і зрозуміти окреме зображення – клаптик відео, знятого мобільним телефоном на відомій свого часу залізничній лінії Белград – Любляна, де біженці тепер подорожують не у спальних вагонах, а між колесами поїзда.

Пурпурове море
Режисура: Амель Аль-Закут, Халед Абд-аль-Уахед, Німеччина

Я лежу на спині, під поверхнею води. Море пурпурове. Відчуваю тепло кожною пóрою свого тіла. Більше мені не страшно.

Краєвид жаху
Режисерка: Кася Герц, Польща

Фільм є особистою, але водночас і метанауковою спробою осмислити досвід подій на польсько-білоруському кордоні під час гуманітарної кризи, яка стала частиною ескалації конфлікту великих геополітичних сил. Вони зіткнулися в боротьбі за домінування на щойно намальованій карті світу, де лінії національних кордонів позначають і межі безпеки.

(Звукоопис) Лють черепахи
Режисерка: Парі Аль-Калькілі, Німеччина

Трагікомедія змальовує травму, пережиту переміщеною особою, через протистояння батька й доньки.

(Звукоопис) Я перепливла Інгурі
Режисерка: Ануна Букія, Грузія

Молода жінка вирішує знайти свій будинок, втрачений у віці 4 років внаслідок війни. Проте єдина можливість потрапити на окуповану територію – таємно перетнути кордон.

Провулок центральної телефонної станції, 5
Режисер: Анірбан Дутта, Індія

З початком бойових дій у 1990 році з долини Кашмір було силою вигнано від 350 до 400 тисяч кашмірських бандитів. Того року родина Кірті також була змушена покинути свій дім. Їй було 20 років.

___________

«Фільма» 2022 відбувається у співпраці з Фріфілмерз та за підтримки Rosa Luxemburg Stiftung в Україні, Movies that Matter та House of Europe.

Читайте також

КМКФ «Молодість» оголосив програму 51-го фестивалю