fbpx

Нове українське кіно

Незалежний проект про сучасне українське кіно

анна мачух

Анна Мачух, Золота дзиґа: У нас занадто маленька індустрія, щоб створювати вузькопрофільні премії

354

Виконавча директорка Української кіноакадемії Анна Мачух про минуле і майбутнє кінопремії «Золота дзиґа», тих, хто має вплив на результати голосування, та ставлення до гендерних і расових квот в кінопреміях.

12 червня відбудеться церемонія вручення п’ятої Національної кінопремії «Золота дзиґа», цьогоріч за підтримки Держкіно України. Попри те, що останнім часом кінотеатральна індустрія існувала в умовах обмеженої кількості прем’єр, до головних номінацій потрапила достатня кількість потужних стрічок. Відкритим залишається питання: чи буде голосування кіноакадеміків непередбачуваним настільки, аби зберегти цікавість глядача до церемонії, адже серед основних претендентів на перемогу є очевидні лідери.

 Спеціально для порталу “Нове українське кіно” Антоній Ходоровський поговорив з Анною Мачух, виконавчою директоркою Української кіноакадемії про те, як відбувається просування премії серед масового глядача, чи варто впроваджувати гендерну квоту та чому церемонія нагородження все ж буде зберігати інтригу.

– Яка принципова відмінність між першою та п’ятою Національними кінопреміями? Що змінилося за тривалий час існування кіноакадемії?

– Принципова відмінність у кількості та якості стрічок, що змагаються між собою. На той час, коли відбувалася перша церемонія нагородження, дуже мало українських фільмів виходило до широкого прокату. Більш-менш було зрозуміло, хто стане лауреатом. Останні два роки дуже важко передбачити переможців в основних номінаціях. Конкуренція набагато сильніша. Відбувається розвиток індустрії, а тому регламент премії також зазнає змін. Наприклад, цьогоріч з’явилася нова номінація «Найкращий ігровий серіал», а минулого року – «Найкращі візуальні ефекти». Коли є достатня кількість професійних гравців ринку, що можуть гідно представити певну кінематографічну галузь, конкурсні аспекти премії оновлюються.

Ба більше, після проведення церемонії вручення ми збираємо відгуки членів кіноакадемії та їх пропозиції щодо покращення. Я знаю, наприклад, що в перші п’ять років існування кінопремії «Оскар» її регламент постійно змінювався. Ми не впроваджуємо кардинально нові ініціативи, тому що користуємося світовим досвідом. Кожні три місяці беремо участь у зібранні Об’єднання кіноакадемій Європи, де відбувається обговорення пропозицій щодо покращення конкурсних умов.

Кількість членів нашої кіноакадемії постійно зростає. Станом на сьогодні їх вже – 449. З появою нових номінацій з’являються опції для професіоналів, що раніше не могли увійти до складу нашої організації. Чим більша кількість людей може бути залучена до голосування, тим об’єктивнішим є кінцевий результат.

– Чи плануються певні кроки до підвищення уваги глядачів до премії? Які особливості її промо-кампанії цього року?

– Звісно ми намагаємося привернути увагу та інтерес масової авдиторії до кінопремії, хоч й розуміємо, що це індустріальна нагорода. Вже декілька років існує номінація «Премія глядацьких симпатій». Кількість людей, які беруть участь у голосуванні за свої улюблені фільми, постійно збільшується. Так само зростає й активність творців цих стрічок щодо свого просування заради перемоги. Цьогоріч ми також започаткували серію вебінарів з номінантами. Це може допомогти окремим учасникам глядацького голосування зайняти лідерські позиції, бо знімальні команди розкривають цікаві факти з процесу створення проєктів.

золота дзига

– Розглядали онлайн-формат проведення церемонії?

– Минулого року онлайн-формат премії був вимушеною історією, бо проводити церемонію нагородження через сім-вісім місяців після оголошення номінантів – вкрай неактуально. Цьогоріч ми уважно слідкували за ситуацією з Covid-19 та стратегією введення карантинних обмежень, тому перенесли захід з квітня на червень, коли вірогідність локдауну є мінімальною. Звичайно ми враховуємо необхідні обмеження, тому формат п’ятої церемонії передбачає open air, а її тривалість буде обмежена, щоб не змушувати людей протягом значного часу контактувати один з одним.

По темі: Золота Дзиґа 2020. Повний список переможців української кінопремії

– Одним з показників актуальності премії «Оскар» є її глядацька авдиторія. За якими критеріями ви визначаєте успішність «Золотої Дзиґи»?

– Ми визначаємо успішність премії згідно з подібними показниками. Дивимося скільки людей переглянуло церемонію, відстежуємо та робимо аналітику щодо кількості публікацій у пресі та соціальних мережах. Минулого року ми мали охоплення близько восьми мільйонів контактів. Зараз розраховуємо на ще більші цифри – понад десять мільйонів. Трансляцію церемонії у 2020 році переглянуло приблизно 80 тисяч людей, але цьогорічна зміна формату не дозволяє спрогнозувати майбутні показники.

– Зараз серед членів кіноакадемії присутні не тільки представники кіноіндустрії, але й меценати, дистриб’ютори, критики тощо. У мережі можна зустріти думки, що деякі фахівці потребують окремих асоціацій. Хто сьогодні має більший вплив на результати голосування – ті, хто створює кіно, чи ті, хто його дивиться?

– Асоціації формуються тоді, коли їх є з кого формувати. Українських критиків не так й багато. Згідно зі статистичними даними, у складі кіноакадемії наразі перебувають 27,2% продюсерів, 26,2% режисерів, 14,8% сценаристів, 11,6% акторів, 6,9% операторів, 6% кінознавців та понад 7% представники інших професій галузі.

Окрім Національної кінопремії «Золота Дзиґа» в Україні є чудова Національна премія кінокритиків «Кіноколо». Так само як у світі є «Оскар» та «Золотий глобус». Але це не означає, що у складі американської кіноакадемії виключно обмежене коло професіоналів.

У нас занадто маленька індустрія, щоб створювати вузькопрофільні премії. Наразі кожен член української кіноакадемії має гарантоване право голосу, окрім меценатів. Лише голова правління може використати додатковий голос, коли мова йде про суперечливу ситуацію.

«Найкращі візуальні ефекти» та «Найкращий ігровий серіал» ми виділили в окрему категорію. Голосування щодо представників цих номінацій відбувається серед усіх членів кіноакадемії впродовж першого туру, а на другому етапі голосують лише члени правління та наглядової ради.

– Нещодавно премію «Золотий глобус» спіткав скандал через відсутність інклюзивності у складі її представників. Як ви ставитеся до світової тенденції впровадження гендерної та расової квоти?

– Моє особисте ставлення до квотування негативне. Я вважаю, що мають переважати вперш за все професійні якості, а не стать та колір шкіри. Якщо видавати премії за те, що, наприклад, фільм зробила жінка, то про об’єктивність вже немає ніякої мови. Ми особисто ніяк не квотуємо кількість чоловіків та жінок у номінаціях. В Україні це не є гострою потребою. У складу нашої кіноакадемії вже понад 34% жінок. Цей показник набагато вищий, ніж будь-де у країнах Європи.

– Чому нова номінація «Найкращий ігровий серіал» не стала поштовхом для створення окремих категорій для виконавців чоловічої та жіночої ролі у телевізійних та vod-форматах?

– Якщо ми будемо робити ще більше додаткових номінацій, то доведеться проводити церемонію протягом двох днів. Непевна, що подібне відбудеться найближчим часом. Цьогоріч серіали вперше беруть участь у змаганнях, тож важливо подивитися на кінцевий результат, а після робити наступні кроки.

– Ви згадували, що Об’єднання європейських кіноакадемій (FAN of Europe) кожного місяця проводить регулярні онлайн-зустрічі, де ви консультуєтесь з колегами щодо різних питань. Які з порад ви знайшли найбільш корисними для кінопремії та запровадили їх?

– Виокремити щось вагоме не можу. Ми всі обмінюємось досвідом. Дещо вони беруть у нас, дещо ми в них. Більшість європейських кіноакадемій консервативні. Україна більш прогресивна в цьому розумінні. У нас, наприклад, є не тільки онлайн голосування, але й за допомогою телефону та листів.

– У своїх інтерв’ю, що ви давали за часів перших двох премій, згадуються випадки пропозицій щодо купівлі перемоги? Спроби вплинути на результати голосування ще актуальні?

– У перші роки звичайно були такі історії. Люди вважали, що можна заплатити та отримати статуетку. Але останнім часом ніхто навіть не думає цього робити, бо ми створили доволі прозору демократичну структуру. Усі чудово розуміють, що дирекція кіноакадемії не має впливу на обрання переможця. Особисто мій голос має таку ж саму вагу, як й голоси інших її членів.

По темі: «Золота Дзиґа» 2021: оголошено список номінантів V Національної кінопремії

– Минулого року трансляція премії відбувалася на таких порталах: сайт Української кіноакадемії, YouTube-канал Української кіноакадемії, Сайт Dzyga MDB. Чому церемонія нагородження не відбувається у межах телевізійного формату?

– Головна проблема в тому, що масовий глядач все ще не готовий дивитися подібні церемонії — його цікавлять виключно шоу. Телебачення — це доволі недешева історія, яка обіцяє мінімальні рейтинги та перегляди. В Україні переважно відбуваються трансляції музичних премій. Загалом це є світовою тенденцією. Оскар дивляться лише для того, щоб побачити голлівудських артистів. Ба більше, телебачення поступово відмирає, тому треба працювати з більш актуальними майданчиками.

– Які пропозиції та зауваження щодо діяльності кіноакадемії ви успішно впровадили?

– Після кожної церемонії ми пропонуємо членам кіноакадемії надати зворотний зв’язок. Не дуже багато людей надсилають свої пропозиції, бо не вивчають положення регламенту достатньо глибоко. Але інколи трапляються змістовні побажання. Наприклад, номінація «Найкращі візуальні ефекти» та спрощення системи голосування з трьох етапів до двох — з’явилися внаслідок ініціативи деяких кіноакадеміків. Усі зауваження розглядають члени правління, після чого приймається остаточне рішення.

– Громадська група підтримки фільму «Тарас. Повернення» звинуватила кіноакадемію у його навмисному ігноруванні. Чому, на ваш погляд, стрічка не потрапила до переліку головних номінацій?

– Особисто я в жодному разі нікого не ігнорувала. Ми отримали від групи підтримки фільму багато листів та звернень, на які дали прозорі відповіді. Ще до початку відкриття приймання заявок нас дуже просили розглянути стрічку. Ми затвердили її до участі Національній кінопремії, бо вона відповідає усім необхідним критеріям. Чому фільм не потрапив до основних номінацій? Вочевидь цього року доволі сильна конкуренція У конкурсній програмі є «Атлантида», «Погані дороги» та дуже багато інших фільмів надвисокої якості. «Тарас. Повернення» – гарне, цікаве кіно, яке варто подивитися кожному, але коли змагаються багато успішних стрічок, голос кожного кіноакадеміка глобально впливає на ситуацію. Дирекція жодним чином не може змінити результати голосування.

– Комерційне кіно має змогу брати участь у боротьбі за головні нагороди? Наприклад, «Скажене весілля»?

– Звісно «Скажене весілля» мало шанс змагатися за основні нагороди, але Film.ua висувало його лише на здобуття номінації «Найкраща пісня». Я розумію їх позицію. Існує думка, що глядацьке кіно не може отримувати престижні премії, хоч насправді це залежить виключно від складу кіноакадемії та голосування. Якщо серед її членів буде багато людей, які займаються створенням жанрових фільмів, звичайно вони надаватимуть перевагу мейнстриму. Чим більше учасників голосування, тим радикальніше змінюються тенденції.

– Цьогорічний «Оскар» отримав багато претензій щодо передбачуваності. Серед номінантів «Золотої Дзиґи» також є очевидні фаворити. Чи не є це перепоною до глядацького інтересу?

– Є декілька фільмів, які отримали найбільше номінацій. Я не можу спрогнозувати, хто з них переможе. Чи передбачувана «Золота дзиґа»? Не знаю. Передбачуваність – це коли існує лише один сильний фільм. Останніми роками в Україні велика конкуренція між національними стрічками. Якщо подібна тенденція збережеться, церемонія нагородження буде зберігати інтригу.

Інтерв’юер – Антоній Ходоровський

Читайте також

Ірма Вітовська: Народжується нова естетика українського кіно