Одесит Леонід Утьосов став героєм нового дудлу Google

На зображенні відомий за фільмом “Веселі хлоп’ята” Леонід Утьосов диригує джазовим оркестром і всміхається. Новий дудл пошукового гіганта Google присвячений 125-річчю з дня народження великого музиканта і актора.

“Більшість фотографій Леоніда Утьосова, які я знайшов, показували широку яскраву посмішку і були сповнені радості і життя, тому я хотів відобразити цей дух”, — передає прес-служба Google слова творця дудла. Художник також зазначив, що надихався дизайном джазових плакатів ХХ століття. “Нове українське кіно” зібрало цікаві факти про відомого актора, співака там музиканта.

Ранні роки

Лазар Йосипович Вайсбейн народився 22 березня 1895 року в багатодітній сім’ї в Одесі. “Багато хто б хотів народитися в Одесі, але не всім це вдається”, – писав на схилі років сам актор.

До кінця підліткового віку він став працювати цирковим акробатом, коміком і театральним актором, прийнявши сценічне ім’я Леонід Утьосов. Перемігши в конкурсі співаків, різнобічно обдарований Утьосов створив колектив і почав гастролювати. В одній з таких поїздок, в Парижі в 1928 році, музика вперше почув джаз. Це був американський оркестр Теда Льюїса, який вразив його до глибини душі.

В наступному році він вже дебютував в оркестрі “Теа-джаз”, який змішав різні стилі, включаючи американський джаз, єврейську народну музику, аргентинські танго і народні колискові, і домігся великої популярності.

Леонід Утьосов і “Веселі хлоп’ята”

Перший кінематографічний досвід Утьосова трапився ще в 1917 році, коли він зіграв адвоката Зарудного у фільмі «Життя і смерть лейтенанта Шмідта». Але явно до цього мистецтва він занадто серйозно не ставився.

Проте в 1934 Леонід Утьосов знявся в хітовому фільмі “Веселі хлоп’ята”. Таким чином він познайомив радянську публіку з різноманітністю нової музики, досі невідомої тут, що принесло одеситу неймовірну популярність. Картина також стала першою лірико-комедійною роллю Любові Орлової.

“Веселі хлоп’ята” – це музична історія про пригоди талановитого пастуха-музиканта Кості Потєхіна (Леонід Утьосов), якого випадково прийняли за модного закордонного гастролера…

Картина мала великий успіх як в СРСР, так і за кордоном. На II МКФ у Венеції (1934) фільм отримав премію за режисуру і музику, і був включений в шістку кращих на той час у світі кінострічок.

Довга дорога до визнання

Під час Другої Світової війни Державний джаз-оркестр РРФСР під його управлінням дав понад 500 концертів майже на всіх фронтах. Саме тоді стало ясно, що Леонід Утьосов став для людей більше, ніж просто артистом одного фільму.

Проте звання Народного артиста СРСР його удостоїли лише в 1965 році. На той час Утьосов вже залишив сцену, проте активно писав книги і, звичайно ж, керував своїм оркестром.

В сучасній Україні про великого актора та співака згадали лише у 2000 році – на честь Леоніда Утьосова в його рідній Одесі було названо вулиця та встановлено на вул. Дерибасівській пам’ятник.

Цікаво, що радянські енциклопедії зазвичай пишуть, що день народження артиста 21 березня, хоча сам він святкував його саме 22-го. Тож не будемо із ним сперечатись. З Днем народження, Лазаре Йосиповичу!