fbpx

Нове українське кіно

Незалежний проект про сучасне українське кіно

“Пекельна Хоругва” або як в українському кіно перший супергерой з’явився

43

Сімейна стрічка “Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке” створена за мотивами авторської казки Сашка Лірника “Про старого козака, різдвяного чорта, чотири роги і козацький рід”.

Та український письменник не лише вигадував захопливі історії : майже 5 років на “UA:Першому” виходила у ефір його телепрограма, де автор у мінімальних декораціях розповідав свої казки юним глядачам. Вітчизняні кіновиробники не змогли оминути увагою творчість Сашка Лірника, тому вже на початку 2020 року світ побачив фільм “Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке”.

Якою вийшла екранізація та чи варто дивитись її у кіно – про це у рецензії, яку підготували yabl.ua. Публікуємо її в повному обсязі.

Одного зимового вечора старий козак Михтод б’ється об заклад із самим чортом, та не знає чоловік, що на кону – воля його сина Семена! Рогатий забирає молодого козака до себе в пекло. Тепер єдина мета Семена – вибратись назад на білий світ, аби знову побачити своїх батька й матір.

“Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке” – це справжня новорічна казка в стилі гоголівської “Ночі перед Різдвом”. Фінал тут передбачуваний: добро перемагає зло, а любов не лишає жодного шансу ненависті. Найбільше в “Пекельній Хоругві” тішить саме драматургія: вчинки та поведінка героїв не просто виправдані, а виправдані по-українськи. Лишень пригадайте старі казки чи народні пісні – в них українська жінка частенько була “з перцем”, а не покірною лебідкою, чорта хоч і боялись, але завжди могли налякати свяченою водою. Саме тому під час перегляду “Пекельної Хоругви” ти розумієш, чому Михтод слухається свою дружину Одарку, чому чортяка тут трохи карикатурний, а не монструозний, чому козацьке братерство – понад усе.

За кумедною фразою “Що це за огидне місце? Московія чи що?” стоїть занадто багато, аби не помітити натяк на напружені стосунки України з Росією. Насправді “Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке” – це справжня ідеологічна “пігулка”, яка має вигляд казки. Фільм, у якому українці не пригноблені бідолахи на службі у пана, а безстрашні лицарі, для яких сім’я та товариші – головна цінність.

Картинка в “Пекельній Хоругві” не бездоганна: про примітивні спецефекти не сказав хіба що той, хто ще не бачив стрічку. Та загалом враження приємні – відчуття, що будинок Михтода й Одарки зліпили із картону й палиць, не виникає, все досить натуралістично.

“Цементом”, який скріплює цеглини якісного сценарію “Пекельної Хоругви” є акторські роботи. І Михтод у виконанні Костянтина Лінартовича, і Одарка Лесі Самаєвої, і чорт Олександра Пожарського – персонажі, яких язик не повернеться назвати “пласкими” чи нецікавими. Кожен має свій яскравий характер і, головне, змінюється протягом майже двох годин стрічки. Та левову частку уваги до себе привертає, звісно, молодий козак Семен (Григорій Бакланов). Українське кіно потребувало супергероя і воно його отримало в образі молодого вусаня із шаблюкою. У козака Семена є перспектива стати вітчизняною альтернативою марвелівським Тору та Залізній людині, та, на відміну від американських супергероїв, наш козак здобуває перемогу не завдяки надлюдській силі чи високотехнологічним розробкам. Його зброя – сміливість, спритність та почуття гумору. Саме вони допомагають Семену не просто підкорити самого чорта, а обернути на козаків його синів.

Чи потрібне продовження пригод молодого козака Семена українським глядачам? Довго не роздумуйте, просто сходіть в кіно на один із сеансів “Пекельної Хоругви” та зверніть увагу на реакції в залі – кількість захоплених вигуків юних глядачів вас вразить. Зараз українським дітям просто необхідна рольова модель, завдання дорослих – дати їм цю модель та наділити її “правильними” цінностями.

Джерело: yabl.ua

Читайте також Магія перетворення: backstage-відео фільму “Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке”

Залишити відповідь