fbpx

Нове українське кіно

Незалежний проект про сучасне українське кіно

У Києві в Довженко-Центрі відкрили перший український музей кіно

16

Уже традиційно в другу неділю вересня ми відзначаємо День українського кіно. Тепер з цієї нагоди можна вперше піти не лише у кінотеатр, а й у музей, який напередодні свята відкрився у Києві. Перша його експозиція унікальна – про український Голлівуд на початку 20 століття.

Мультимедійна експозиція Музею кіно загальною площею 1 500 квадратних метрів розташована у двох залах “Довженко-Центру”. Тут зібрали експонати з різних українських музеїв та архівів самого центру: рідкісні кадри, фото- та відеохроніка, кінообладнання тощо. Мета музею – розповісти про надбання українського кінематографа, яке часто вважають невіддільним від радянської культури.

Перша виставка присвячена ВУФКУ (Всеукраїнське фотокіноуправління) – державній організації, що у 20-30 роки сформувала українську кінокультуру, так званий український Голлівуд. Організація обєднала працівників різних галузей культури: від скульпторів та художників до, власне, режисерів. ВУФКУ діяло з 1922-го до 1930 року, після чого втратило свою автономію та стало частиною “Українфільму”, підпорядкованого “Совкіно”.

Експозиція розпочинається символічним кінематографічним “прибуттям” українського трактора.

Інфографіка показує, як розвивалось українське кіно. Для порівняння також відмічені основні події світового кінематографа та важливі події в історії.

Початок експозиції – на першому поверсі “Довженко-Центру” показує останні роки діяльності ВУФКУ. Окрім того, тут можна оцінити масштаб розвитку українського кіновиробництва на початку ХХ століття.

“ВУФКУ: Lost & Found” – назва не тільки виставки, а й своєрідного медійного каталогу, який створили працівники “Довженко-Центру”, що займаються пошуком і реставрацією українських фільмів. На сайті проєкту можна дізнатися, які стрічки було знайдено та відновлено, а які досі вважаються втраченими. На першому поверсі також розташовані медіастенди, де міститься каталог відновлених фільмів, там їх навіть можна переглянути.

Друга та основна частина експозиції розташовна на пятому поверсі центру. Вона складається з двох частин: кінотеатру та кінофабрики.

У кінотеатральній частині відтворено камерну атмосферу перегляду кіно у 20-х роках.

Експозиція показує кінематограф у взаємодії з іншими мистецтвами: є куточки, присвячені театру, літературі, графіці та музиці.

Цей куточок присвячений театральним практикам Леся Курбаса під час роботи з акторами, яку перейняли кінематографісти.

На виставці демонструють перші фото- та відеокамери, на які знімали у той час. Крім того, є можливість побачити, як відбувався перегляд кіно на початку ХХ століття: у маленьких приміщеннях і за допомогою кінетоскопа – невеликої коробки, де крізь спеціальний отвір можна було побачити “рухомі картинки”.

Спеціальна платформа, де можна переглянути нарізки з фільмів, а також оглянути простір експозиції згори.

Експозиція має музичний супровід. Спеціально для виставки створили аудіоряд, основою для якого стали знайдені на паперах ноти, якими хотіли озвучити німі фільми.

“Коридор терору”

Окрім виставки, Музей кіно планує провести низку лекцій та показів, аби ще більше заглибити відвідувачів в історію розвитку українського кіно.

Експозиція “ВУФКУ: Lost & Found” триватиме до 1 грудня 2019 року. Згодом керівництво “Довженко-Центру” обіцяє розповісти й про інші періоди розвитку українського кінематографа.

Дивіться  відео зі “Сніданок з 1+1”

Джерело: The Village Україна