fbpx

Нове українське кіно

Незалежний проект про сучасне українське кіно

мої думки тихі

Антоніо Лукіч, “Мої думки тихі”: Якби Ірма відмовила, довелося б робити фільм не про маму, а про дідуся

832

Режисер комедії “Мої думки тихі” Антоніо Лукіч розповідає про inspiration tour Закарпаттям машиною-„катівнею“, про 40 геніальних епізодів в сценарії та чому фільм “Людина-павук” — священна для режисера історія.

Вихід комедії “Мої думки тихі” режисера Антоніо Лукіча  у прокат викликав фактично глядацький ажіотаж — безпрецедентний у прокаті вітчизняного кіно. Касові збори становлять 10 мільйонів гривень, у кінотеатрах картину подивилося понад 100 тисяч осіб — до речі, на прохання глядачів фільм виходив у прокат двічі. “Мої думки тихі” отримав спеціальну премію журі на фестивалі в Карлових Варах, приз глядацьких симпатій на Одеському кінофестивалі, а у квітні боротиметься за головну українську кінопремію — Четверту Національну кінопремію “Золота Дзиґа” — відразу в дев’яти номінаціях.

Ще до карантину vogue.ua зустрівся з Антоніо Лукічем, щоб розпитати, як знімали фільм на Закарпатті, які історії стали основою найсмішніших сцен і яку роль у створенні стрічки зіграла мама режисера. “Нове українське кіно” обрало з матеріалу найцікавіше.

Про написання сценарію до фільму

На нього пішло два роки, переписував його разів триста. Спочатку це був просто набір скетчів. У мене утворилося близько сорока сцен, не дуже пов’язаних одна з одною. Як фанат Кіри Муратової, Джима Джармуша, братів Коенів і всіх можливих маргіналів від кіно, я думав, що фільм таким і має бути. Я вірив в ідею фільму без інтриги, вірив, що справжнє велике кіно — це кіно ні про що, але яке дуже легке на перегляд і тримає увагу глядача. Не дивно, що в моєму первинному сценарії відчувалася роз’єднаність і роздробленість — у нас було 40 геніальних епізодів, але із цього не виходив фільм. Ми викинули половину, і все склалося.

Антоніо Лукіч

Про Ірму Вітовську у фільму

Я писав сценарій “Мої думки тихі” прямо під неї. Звернути увагу на Ірму порадила мама. Знаєте, зазвичай люди знайомляться з акторами в театрах, кіно, а я познайомився з Ірмою, побачивши її інтерв’ю на “Новому каналі“. Я дивився, як вона каже, мовчить. Далі у мене всередині вже просто звучав її голос. Насправді ідея була дуже ризикованою, тому що, якби Ірма відмовила, довелося б робити фільм не про маму, а про дідуся, як я й планував спочатку. Але все зійшлося.

Кадр з фільму. На фото Ірма Вітовська й Андрій Лідаговський

Історія про стосунки матері й сина

Задовго до знімання фільму, зрозумівши, що це буде історія про стосунки матері й сина, сів і записав все погане, що коли-небудь говорив своїй мамі. Вийшло сімнадцять аркушів. «Режисер знімає про себе. Раніше головним був принцип „я у світі“, тепер — принцип „світ у мені“. Нас вчили знімати про те, що ми добре знаємо, і, на щастя, моя сім’я подарувала мені досить багато історій, які я ще довго можу переосмислювати — років двадцять, а може й тридцять. Так, у цьому фільмі чимало моїх колись спересердя висловлених слів мамі. Але, звісно, вони додумані, дофантазовані. Моє кіно — автобіографічне, але в жодному разі не душевний ексгібіціонізм. Я ненавиджу, коли режисер вивалює глядачеві всі свої секрети.

мої думки тихі

Про зав’язку “Мої думки тихі”

Якось зустрів на вулиці свого одногрупника — фрилансера, який підробляв тим, що документував для європейських компаній різні звуки. Один німецький підрядник попросив його записати в Україні звуки, які видають тварини, і платив за кожну звукову доріжку 25 доларів. Хлопець взяв батька й поїхав у Черкаську область полювати за матеріалом. Тоді зрозумів, що ця дивакувата життєва історія — хороша зав’язка для майбутнього фільму.

мої думки тихі

Команда фільму

Про тур Закарпаттям

Я тоді зіткнувся із черговою сценарною кризою, а ми саме виграли пітчинг на Одеському кінофестивалі, мали невеликий бюджет. Я запропонував нашому location-менеджеру Вікторові Шевченку повезти нас у такий тур Закарпаттям — з Віктором, моїм другом Дімою Кравченком й Андрієм Лідаговським. Четверо здорових хлопців сіли у дводверну тойоту й поїхали. Ми називали нашу машину „катівнею“ — це справді неймовірно, як ми туди всі вмістилися разом з високими Андрієм і Дмитром. Але такий тур — дуже зручний режисерський прийом, щоб краще пізнати героїв, місцевість і збагатити сценарну фактуру. Під час експедиції ми, до речі, побували на страусовій фермі, де познайомилися з тваринами, які потім з’явилися в сценарії.

мої думки тихі

Знімання фільму

Про перший кінодосвід

Виказати любов до коміксів публічно — можна й не соромно, впевнений режисер. «„Людина-павук“ — священна для мене історія. Це перший фільм, на який я потрапив у кінотеатр — це був кінотеатр „Ужгород“. Мій перший кінодосвід — обличчя Тобі Магвайра на екрані великим планом. Я не можу його зрадити», — жартує Антоніо.

З 25 березня фільм “Мої думки тихі” став доступний для онлайн-перегляду на інтернет-телебачення Оll.tv за посиланням. 

Джерело матеріалу: Vogue.ua

Залишайтеся вдома та дотримуйтесь рекомендацій Міністерства охорони здоров’я України!

Читайте також

Богдан Бенюк, “Східняк”: Цей фільм буде в ряду тих фільмів, які прославляються Україною