Євгенія Крігсхайм, директорка Kharkiv MeetDocs: Плануємо зйомки фільму «Ельдорадо» для Netflix
557Директорка кінофестивалю Kharkiv MeetDocs Євгенія Крігсхайм про те, як еволюціонував фестиваль за 5 років, про скандальну ситуацію навколо Наглядової Ради УКФ та на які ще цікавинки можна очікувати цьогоріч.
До п’ятого ювілейного Kharkiv MeetDocs, який цього року відбудеться з 26 вересня по 2 жовтня у Харкові, залишився місяць. Міжнародний кінофестиваль документальних та ігрових фільмів, який фокусується на культурі, проблемах і повсякденному житті східних областей України, відбудеться в змішаному онлайн та офлайн форматі.
В ексклюзивному інтерв’ю порталу «Нове українське кіно» з нагоди події продюсерка, директорка та ідеологиня кінофестивалю Kharkiv MeetDocs Євгенія Крігсхайм розповіла, як виникла ідея створення фестивалю, які фільми потрапляють до програм та що чекати від цьогорічного ювілейного Kharkiv MeetDocs.
– Ви нещодавно повернулися на Батьківщину з Німеччини, де жили та працювали 15 років. Чому вирішили жити знову в Україні?
– Доволі часто приїжджаючи в Україну, я бачила її розвиток і перспективи. Наче спостерігаєш за малюком, який росте не поряд з тобою і його зростання з боку здається більш помітним, аніж батькам. Так і тут. Мене майже кожен запитав «Чому? Чому назад? Всі мріють навпаки – виїхати за кордон, а ти повертаєшся». 15 років тому перспектив для себе в Україні я не бачила, нічого не рухалось з мертвої крапки, начебто 90-ті застрягли ще на одне десятиріччя. Але після 2014 року все змінилось і я побачила більше свідомості в громадянах України, яка і є рушійною силою для розвитку економіки, культури та інфраструктури країни.
– Ваша берлінська продюсерська компанія Boekamp & Kriegsheim GmbH The Thursday Company GmbH активно співпрацює з Netflix. Які проєкти вже були реалізовані? На чому зараз зосереджена компанія?
– Документальне кіно створюється групою однодумців. Дуже часто це невелика знімальна команда, яка складається з друзів з кіношколи. Так вийшло і в нашому випадку. Разом зі старими друзями та партнерами ми створили цей продакшн задля створення нового формату контенту і він дуже відрізняється від всього, чим ми займались до цього. В цей продакшн всі прийшли вже з багатим досвідом та проєктами за плечима. Зараз ми працюємо над створенням декількох високобюджетних проєктів для різних стрімінгових платформ, Netflix в тому числі.
– Розкажіть про відмінності виробництва кіно в Україні та в Німеччині?
– Насправді дуже складно порівнювати створення документального кіно між країнами, скоріше – поміж форматами. Поряд з Україною, яка може пишатися своїм високохудожнім і якісним доком, Німеччина створює кожного року велику кількість крутих фільмів, які показують на величезних фестивалях світу. Різниця, мабуть, тільки в тому, що німецька кіноіндустрія набагато більша за українську. Наприклад у фейсбуці наша кіноспільнота звикла вітати один одного з участю у тому чи іншому фестивалі, а німецькі колеги не дуже активні в цій соцмережі, скоріше вони подзвонять один одному та привітають особисто.
– Що змінилося в документальному кіно за останні роки? Які перспективи розвитку української документалістики бачите в Україні?
– За останні роки з’явилась низка фільмів, які можна підпорядкувати під артхауз або артхауз-мейнстрім, що обумовлено не тільки нестандартним підходом та задумом, але й візуальним, музикальним та аудіальним рішенням. В останні пару років мені пощастило подивитись та показати на фестивалі Kharkiv MeetDocs декілька таких фільмів. Цього року нам подали дуже сильні картини, деякі з них стануть класикою українського доку, за прикладами яких будуть вчити нові покоління режисерів, операторів, продюсерів.
– У 2017 році ви заснували фестиваль документального та ігрового кіно Kharkiv MeetDocs, який протягом 5 років об’єднує українських та міжнародних кінематографістів. Як виникла ідея створення фестивалю? Як він еволюціонував і яким бачите його в майбутньому?
– У 2016 році, коли виникла ідея створення фестивалю, в Харкові (другому за величиною місті України) не було жодного кіномайданчику. Мене це дуже здивувало, адже Харків позиціонує себе як культурну столицю. Особисто для мене не існує культури без кінематографа. А кінематограф для мене – це перш за все документальне кіно – правдиве, живе, захоплююче, мудре. З документального почалась вся історія та епоха кінематографу. Звичайно, він не стоїть на місці, техніка та діджитал розвиваються, відкриваючи безліч можливостей для пошуку нових форматів та вдосконалення старих. Пам’ятаєте, як всі були в захваті від формату 3D? Зараз цим вже нікого не здивуєш. Взагалі відвідування кінотеатру стало чимось класичним і старомодним, але в доброму сенсі цього слова. Як читати книгу замість її електронної або аудіальної альтернативи, або слухати Баха та Брамса – показник доброго смаку. Так і фестиваль – це добра класична традиція, подія, свято. Тому він ніколи не стоїть на місці, а весь час підлаштовується останнім тенденціям та попиту на освіту, пошук нових форм, нетворкінга. І так буде завжди – в цьому і полягає унікальність кожного фестивалю – залишатися на часі і прислухатися до потреб кіноіндустрії.
– Цього року тема Міжнародного конкурсу Kharkiv MeetDocs – «Україна очима світу», присвячена 30-тій річниці незалежності України. Які роботи будуть в ній показані? Як Україну, можливо її кінематограф, на вашу думку, бачать в світі?
– Поки не закінчилось приймання робіт в міжнародний конкурс, яке триває до 25 серпня, ще не можна сказати які саме роботи будуть показані в ньому. Це було б дуже упереджено. А відповідаючи на другу половину запитання можна сказати коротко: український кінематограф потихеньку виборює своє місце під сонцем, з ним почали рахуватися та поважати. Доказом є нескінченні призи на престижних кінофестивалях.
– На чому тримається фокус при відборі фільмів позаконкурсної програми? Які фільми потрапляють до неї?
– До позаконкурсної програми потрапляють найсильніші стрічки з усього світу, які вже мають фестивальну історію. Це маркер того, що фільм має, що запропонувати сінефілу. Ми не оминаємо увагою жодну кіноподію: Берлінале, Канни, Санденс, IDFA, HotDocs, TIFF тощо. Звичайно, кожний відбір кожного фестивалю це дуже суб’єктивна оцінка стрічки групою програмного відділу. Так само виходить і в нас – ми обираємо серцем та емоціями. Довго сперечаємось і дискутуємо щодо кожного фільму. Наприкінці завжди виходить дуже сильна програма, яку приходять подивитись десятки тисяч глядачів. Для нас це показник, що наш вибір був правильний.
– На які ще цікавинки можна очікувати цьогоріч на фестивалі? Як і що буде проходити офлайн?
– Цього року ми готуємо багато цікавого не тільки в секціях кіно, але й в індустріальній. Бо освіта – це нескінченний процес саморозвитку та вдосконалення. А ще це крутий нетворкінг та можливість поспілкуватись з метрами кіно в неформальній атмосфері. Вчетверте проведемо конкурс проєктів на початковій стадії девелопменту, пройдемо тренінг та пітчинг, після якого високопрофесійне журі обере переможця.
Окремо треба виділити цьогорічну церемонію відкриття, яка пройде в чудовій розкішній залі Харківської філармонії. Ми святкуємо свій маленький ювілей разом з великим ювілеєм Української незалежності. На гостей чекає червона доріжка та meet&greet з творчою групою фільму-відкриття. Квитки на цю подію можна придбати за посиланням.
– З якими складнощами зіштовхується команда при підготовці фестивалю?
– Складнощі цього року, на жаль, знову носять формат зростаючого ризику четвертої хвилі пандемії. Саме тому ми вирішили зробити змішаний формат: ми не тільки знизимо ризик зараження, але й охопимо кожний куточок України, де глядачі та гості фестивалю можуть не тільки подивитись фільми конкурсної програми, але і проголосувати за кращий. Серед всіх глядачів будемо рандомно розігрувати подарунки від нашого фестивалю за лояльність та активність. Тож приєднатись до перегляду та виграти подарунки – це win/win situation.
Ще зіткнулися з тим, що половина харківських кінотеатрів опинилась на грані виживання. Деякі закрились взагалі, інші мають надію на голлівудські блокбастери. Нам знову потрібно буде починати з нуля боротися за українську квоту та час сеансів в кінотеатрах.
– Де черпаєте натхнення, а де – фінансування?
– Натхнення черпаю у всьому, що мене оточує. Ідей маса, але я бачу через деякий час, що схожі ідеї відвідують інших культурних менеджерів українських фестивалів. І так, як ми йдемо майже останніми за рік, мені доводиться вигадувати щось зовсім інше і нестандартне. Але моя особлива гордість це те, що ми перші в історії Харкова проводимо пітчинг кінопроєктів, національний конкурс та міжнародний конкурс «Україна очима світу». Такого раніше тут не було.
А завдяки донорам та партнерам, за невеликий бюджет створюємо фестиваль міжнародного рівня.
– Цього року склалася скандальна ситуація навколо Наглядової Ради УКФ, через що проєкт Kharkiv MeetDocs, хоч і набрав достатню кількість балів, але не отримав фінансування. Чому так склалося?
– Цього року ми виграли конкурс УКФ, де незалежні та неупереджені експерти дуже високо нас оцінили (до речі, заявники ніколи не знають імена експертів, які оцінювали саме їх проєкти, а експертів в УКФ понад 500), але новостворена та вже скандально відома Наглядова Рада за тільки одне засідання, не дивлячись у зміст проєктів, відхилила понад 75% переможців (а це понад 60 проєктів). Але ми дуже пишаємось, що нас вп’яте підтримало Федеративне Міністерство Закордонних Справ Німеччини та Державна агенція України з питань кіно. Тому Харків знову стане кінотуристичним центром у вересні.
– У вересні, в рамках Kharkiv MeetDocs, анонсовано кінофестиваль ігрового кіно «Зоряна ніч», в рамках якого харків’яни та гості міста зможуть безкоштовно подивитися сучасне українське кіно просто неба. Що це за проєкт? Як добирали до нього фільми?
– У партнерстві з Kharkiv MeetDocs та за підтримки Держкіно України з 3 по 18 вересня ми покажемо 15 найкращих, найкасовіших, найулюбленіших ігрових кінострічок, знятих в Україні або мажоритарній копродукції просто неба у Центральному парку ім. Горького (Ретропарк, вхід вільний). Цей проєкт створений з метою промоції українського кінематографа на сході країни. На жаль, саме Харків з усіх міст потребує додаткових зусиль з популяризації українського кіно та підвищення його гарного іміджу. Моя мрія – щоб український кінопрокат складав 75% репертуару кінотеатрів.
– Над чим, окрім Kharkiv MeetDocs, ще працюєте?
– В Україні цього року ми розпочинаємо зйомки комедійного серіалу, створення пілоту якого фінансується програмою UCBI. Це дуже хвилюючий момент для мене, тому що я дуже люблю всі проєкти, пов’язані з Україною. І цей дійсно дуже особливий. Для мене це маленький місток між тим, чим я займаюсь в Німеччині та моєю Батьківщиною. Нещодавно в міграційній службі дуже здивувались, побачивши в моєму паспорті величезну кількість штампів на українському кордоні. Вони давно вже не бачили когось, хто так часто подорожує в/з Україну/и.
А ще на моєму боці моя подруга та партнерка Вікторія Водка, без неї я б не наважилась на проєкти в Україні.
– Які маєте подальші творчі плани?
– Мені подобається працювати над девелопментом та сценарієм проєктів, тому в міжфестивальний період хочу зайнятись більш цим напрямом. На кінець року заплановані зйомки «Ельдорадо» – фільму, який створюється для платформи Netflix, також повним ходом йде підготовка до зйомок на наступний рік. Але це вже зовсім інша історія. 🙂
– Назвіть улюблені українські фільми часів Незалежності?
– «Кіборги», «Додому», «Брати по зброї» та багато інших. А от «Кіборгами» ми відкриватимемо «Зоряну ніч під відкритим небом», це дуже сильний фільм з усіх точок зору. Зіркова та талановита творча команда. Дивіться нове українське кіно!
Нагадаємо, в рамках спільного проєкту “Нового українського кіно” та харківського фестивалю документального кіно Kharkiv MeetDocs – Kharkiv MeetDocs August Meetings – у серпні пройде ще одна онлайн-зустріч з представниками української кіноіндустрії.
Вже 26 серпня о 19:00 на сторінці фестивалю в Instagram відбудеться стрім з Віктором Глонем, програмним координатором кінофестивалів Kharkiv MeetDocs, Molodist Kyiv International Film Festival, американського кіно «Незалежність». Також чекайте на нові зустрічі вже у вересні!
Детальніше про фестиваль: