fbpx

Нове українське кіно

Незалежний проект про сучасне українське кіно

павло сушко

Павло Сушко: Збираємося запровадити систему рейтингування, яка визначатиме KPI кожного продюсера

341

Голова підкомітету у сфері кінематографу та реклами Павло Сушко про те, що відбувається з індустрією кіно на рівні законодавства, яким чином планують змінювати сферу та як працюватимуть податкові пільги, які відтепер передбачені для інклюзивних фільмів.

Представники підкомітету у сфері кінематографу та реклами пояснюють його створення необхідністю змін у нормативному підґрунті української кіногалузі. Очолює підкомітет народний депутат – Павло Сушко, який 18 років відслужив у Державній прикордонній службі, а у 2013 році закінчив Київський національний університет культури і мистецтв за напрямом «Кіно й телемистецтво (режисер телебачення)». У 2016 році Сушко став продюсером кінокомпанії Solar Media Entertainment та допоміг залучити кошти для фінансування зйомок фільму «DZIDZIO Контрабас».

За рік діяльності запрацювало багато ініціатив, як закладених попередниками, так і створених безпосередньо підкомітетом. Була врегульована діяльність кінокомісій, звільнено від ПДВ експорт послуг із кіновиробництва, поліпшена система кеш-рібейтів (розроблена автоматизована система подачі документів, впровадження процедури в державну систему «Дія»).

Спеціально для порталу “Нове українське кіно” Антоній Ходоровський поговорив з Павлом Сушком про головні особливості діяльності підкомітету, перспективи закону щодо адаптації фільмів для людей із порушеннями зору та слуху й передбачення модернізації навчальної програми для майбутніх кінематографістів.

– Чому створили підкомітет у сфері кінематографу та реклами? Яка специфіка його діяльності?

– Завдяки попередньому керівництву Держкіно та іншим учасникам ринку кіновиробництва вдалося переконати депутатів VIII скликання, щоби вони прийняли у 2017 році Закон України «Про державну підтримку кінематографії в Україні». Коли я потрапив до парламенту, довго вагався, який комітет обрати для подальшої роботи. А коли дізнався, що в Комітеті гуманітарної та інформаційної політики не було жодного виробника кіно, який міг би стати локомотивом законодавчих змін у кіноіндустрії, то надав перевагу йому.

Я ініціював створення профільного підкомітету, що приймає важливі для українського кіновиробництва законопроєкти. На кожному засіданні ми багато часу приділяємо обговоренню актуальних проблем кінематографу. У рамках робочої групи проаналізували чинне законодавство, знайшли шляхи його вдосконалення та розробили антикризовий план для індустрії. Я прагну зробити Україну конкурентоспроможною на міжнародній кіноарені для залучення іноземних виробників. Саме тому ми далі активно вдосконалюємо нормативне підґрунтя сфери кіно, спираючися на досвід європейських країн.

– В одному зі своїх інтерв’ю ви згадували про плани створення фонду на основі приватних інвестицій. Які проблеми кіноринку ця ініціатива має вирішити?

– Основна проблема української кіноіндустрії в тому, що вона до певного часу мала тільки один профільний фонд. Це не розв’язувало питання диверсифікації ризиків та обмежувало для продюсерів пошуки інвестицій. Наприклад, команда фільму подається на пітчинг, але не перемагає в конкурсі. Виробництво проєкту відкладається на рік. Збільшення фондів для фінансування кіно дозволяє продюсеру отримати підтримку з різних джерел. Із одного фонду можна взяти фінансування на підготовку, з іншого – на зйомку та постпродакшн. Це світова практика виробництва кінострічок, коли продюсер залучає різні джерела фінансування.

Зараз діє безповоротна державна підтримка кінопроєктів, але з виплатою роялті державі. Припустимо, продюсер отримав 80 % необхідних коштів від Держкіно, а ще 20 % – його особисті вкладення або залучені приватні кошти. Половина від суми державної підтримки буде повертатися у вигляді відрахувань із будь-якого отриманого прибутку під час дистрибуції фільму.

підкомітету у сфері кінематографу та реклами
Підкомітету у сфері кінематографу та реклами. Фото – Facebook

Моя ініціатива передбачає ще один варіант отримання грошей – поворотну фінансову підтримку на основі державного бюджету або приватного фонду. Коли продюсер отримає кошти з обов’язковою умовою їхнього повернення, це стимулюватиме його відповідальніше ставитися до фінансового питання та не залежати від думки експертів, оскільки він буде ризикувати власними коштами. Насамперед буде оцінюватися комерційний потенціал фільму. Це не буде скасовувати теперішній варіант із виплатою роялті.

– А якщо проєкт, створений за гроші приватного фонду, не виправдає сподівання інвесторів?

– Умови співпраці стануть зрозумілі після створення фонду. Кіно – це завжди ризик. Поворотна допомога дозволить побудувати сильну індустрію та довести, що українські фільми можуть бути успішними комерційно (українські фільми зазвичай не окуповуються у прокаті, окрім поодиноких винятків – авт.). 

Продюсери виваженіше підходитимуть до бюджету виробництва та комерційного складника проєкту, який вони хочуть зняти. Проведуть аналіз ринку та визначать, що цікавить сучасного глядача. Не менш важливим буде й вибір виконавців головних ролей. Ми маємо створювати своїх кінозірок саме з акторів. Сьогодні найбільш впізнаваними є артисти шоу-бізнесу, але що динамічніше розвиватиметься кіноіндустрія та зростатиме кількість успішних проєктів, то швидше в нас будуть зіркові актори.

– Одна зі слабких сторін прокату українського кіно – відсутність якісної рекламної компанії. Чи передбачена державна допомога у цьому аспекті?

– Продюсери завжди можуть податися заяву до Держкіно щодо фінансування промо-компанії фільму. Але тільки від добре вибудуваної маркетингової стратегії залежить чи просування стрічки в прокаті буде успішним. Що відбувається зараз: отримують державні кошти, знімають кіно, але мало хто створює хороше промо. Глядач має знати про існування фільму, щоб прийти до кінотеатру та підтримати стрічку купленим білетом. Якщо фільм має дуже слабке промо, то кінотеатри, в свою чергу, вимушені обрізати йому розклад та зняти з показу.

– З якої причини відбулося повернення можливостей Українського культурного фонду щодо фінансування кінопроєктів?

– Минулого року Український культурний фонд позбавили можливості фінансувати девелопмент аудіовізуальних творів. Я звернувся до УКФ, Міністерства культури та інформаційної політики України з проханням розглянути пропозицію повернути йому цю функцію з однією метою – збільшити кількість джерел фінансування майбутніх фільмів. Виробники могтимуть звертатися до різних фондів, й УКФ якраз є одним із джерел для підтримання кіно.

Міжнародний форум «Креативна Україна»
Міжнародний форум «Креативна Україна». Павло Сушко та міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко. Фото – Facebook

– Розкажіть докладніше про зміни до Закону України «Про кінематографію», зокрема доповнення закону статтями, що присвячені кінокомісіям.

– Закон про функціонування кінокомісій – логічне продовження удосконалення законодавства у сфері кінематографії. Закон визначив та конкретизував мету створення, функції та джерела фінансування кінокомісій.

Кінокомісії – це важливий інструмент для стимулювання та підтримання кіновиробництва. Також кінокомісії – це сполучний місток для іноземних кіновиробників до українських локацій (кінокомісія – офіційна міська організація, що займається промоцією та пристосуванням міста для зйомок кіно – авт.).

Під час процесу створення кінокомісій в Україні проаналізували європейський та світовий досвід функціонування таких організацій. А за основу взяли досвід італійських колег з Асоціації фільмкомісій Італії, яка функціонує приблизно десять років, а також об’єднує територіальні фільмкомісії, що мають відокремлені бюджети та фінансові фонди.

Через кінокомісії також можуть здійснюватися кеш-рібейти – часткове відшкодування витрат на зйомки в регіонах (регіональні кеш-рібейти). Регіональні кеш-рібейти – також важлива форма підтримання та стимулювання кіновиробництва. Ми над цим активно працюємо.

– Нещодавно був прийнятий закон, де зазначені податкові пільги для інклюзивних фільмів. Які перспективи впливу цієї ініціативи на процес адаптації фільмів для людей із порушеннями зору та слуху?

– Одним із напрямів, яким я займаюся в парламенті, є розв’язання проблем людей із інвалідністю, а саме з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату тощо. Інклюзія в Україні не має обмежуватися встановленням пандусів. Наприклад, сьогодні людина з порушенням зору не може піти в кіно, тому що для цього немає необхідних умов (за винятком деяких спеціалізованих показів і фестивалів – авт.). 

Цю проблему може розв’язати систематичне запровадження тифлокоментування в мережах українських кінотеатрів. Глядач із порушеннями зору зможе надягти навушники та під час демонстрації фільму чути синхронізовану звукову адаптацію. Це дозволить мати рівні можливості перегляду для всіх.

Ми вирішили не йти шляхом зобов’язань. Із 1 січня 2023 року до 1 січня 2025 року кінотеатри будуть звільнені від відрахування ПДВ, якщо вони показуватимуть кіно, що супроводжується тифлокоментарями та субтитрами. Після закінчення цього періоду буде діяти ставка ПДВ у 7 %, а не 20 %. Зацікавленні в цій ініціативі будуть усі: продюсер, дистриб’ютор та кінотеатри.

Після отримання кінотеатром грошей від глядача, він сплачує податки. Потім 50% від прибутку отримує дистриб’юторська компанія, яка забирає комісійні, а решту коштів передає творцям проєкту. Якщо всі сторони мають намір отримати більший прибуток, інклюзія стане їхньою спільною справою. Верховна Рада вже ухвалила цей закон, а президент його підписав (Закон про внесення змін до Податкового кодексу № 962–IX – авт.).

– Чи консультувалися ви з представниками кінотеатрів щодо цього?

– Нещодавно в мене була зустріч із директором дистриб’юторської компанії «Кіноманія» Робіном Грбічем та директоркою мережі кінотеатрів «Планета кіно» Наталею Байдан. Вони вже ведуть перемовини з мейджорами, щоб отримати необхідне обладнання для українських кінотеатрів. У багатьох країнах Європи це вже пройдений етап.

– Одним із актуальних напрямів вашої роботи є створення оновлених правил проведення конкурсного добору фільмів, що потребують державного підтримання. Чому попередні правила виявилися недосконалими?

– Є певні нарікання кіноспільноти щодо прозорості проведення пітчингів (наприклад, згідно з результатами 14 пітчингу Держкіно, рішення Ради не збігалося з оцінками експертів. Проєкти, які набрали найбільше балів від експертів, не стали переможцями, а ті, що не потрапили до рейтингу – перемогли. Рада не обґрунтувала своє рішення щодо кінопроєктів на відкритому засіданні – авт.). 

Ми збираємося запровадити систему рейтингування, яка визначатиме KPI кожного продюсера (у 2020 році 120 кінематографістів підписали та надіслали відкритий лист до Міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, голови Держкіно Марини Кудерчук та Павла Сушка, де розкритикували систему рейтингування – авт.). Інформація буде доступна на офіційному сайті Держкіно. Потрібні чіткі та прозорі правила для всіх.

Якщо продюсер декілька разів брав кошти в держави на створення комерційного продукту, але його фільм не досяг показників, які продюсер заявляв, коли пітчив проєкт, це буде впливати на його рейтинг під час участі в майбутніх конкурсах. Для продюсера, який працює з авторськими проєктами, KPI буде визначено на основі фестивальних досягнень. Чіткий розподіл на комерційне та авторське кіно дозволить визначити ефективність використання державних коштів.

молодість сушко
50-й кінофестиваль Молодість. Разом з головою Держкіно Мариною Кудерчук. Фото – Facebook

– Ви неодноразово згадували про необхідність підтримання креативних індустрій у період карантину. Які з ініціатив були впроваджені, щоби підтримати кінотеатри під час січневого локдауну та майбутніх ризиків?

– До січневого локдауну кінотеатри були готові. МКІП зараз аналізує збитки та бюджетні можливості у сфері креативних індустрій, щоби розуміти спроможність надавати інституційну підтримку закладам культури, до яких також належать кінотеатри, у 2021. Адже локдаун із 8 січня до 24 січня 2021 року сильно вдарив кінотеатри, оскільки їхня діяльність на цей період була повністю заборонена. У цьому випадку їм допомогла норма в розробленому нами законі щодо зниження орендної плати за майно, яке на час дії обмежувальних заходів не могло ними використовуватися.

– Чи є в планах роботи Комітету модернізація практичних умов навчання майбутніх фахівців кіногалузі?

– Так, підкомітет у сфері кінематографу та реклами активно співпрацює в цьому напрямку разом з індустрією, Державним агентством України з питань кіно та Державним агентством України з питань мистецтв та мистецької освіти. Наразі розробляється саме навчальна програма для кінематографістів вищих навчальних закладів, щоби студенти могли отримати сучасну кіноосвіту.

А люди, які вже мають вищу освіту та вирішили отримати другу освіту, наприклад, режисерську, зможуть витрачати на це не п’ять років, а тільки два. Також до програм навчання планується додати технічні професії, як то: бригадир освітлювачів, піротехнік, другий режисер тощо.

Також ми наразі розробляємо концепцію впровадження в дошкільне та шкільне навчання з кіно. Щоби діти з раннього віку розуміли, що таке кіно.

Інтерв’юер – Антоній Ходоровський

Читайте також

Анна Мачух, Золота дзиґа: У нас занадто маленька індустрія, щоб створювати вузькопрофільні премії