“Земля Івана”: вихід документальної стрічки слід чекати з весни 2021 року
654Фільм-портрет “Земля Івана” розповідає не просто про народного художника України та унікальні художні традиції, що зникають, а про щасливу й гармонійну особистість, яка володіє цілим своїм всесвітом.
Над картиною “Земля Івана” працює кінокомпанія “MaGiKa Film” за підтримки ДержКіно України. Режисером, автором сценарію та оператором фільму виступає Андрій Лисецький, продюсерами — Геннадій Кофман та Ольга Бесхмельниціна. Як повідомили cinema.in.ua творці фільму, завершується виробництво фестивальної версії фільму, і з осені 2020 року у стрічки має розпочатися фестивальне життя. Прем’єрні покази в Україні заплановані на 2021 рік, починаючи з весни.
Кінокартина розповідає про Івана Приходька — одного з останніх народних художників України. Він самоук, живе в селі і все, що виходить з-під його пензликів чи різця – наївне та чесне мистецтво. Іван є справжнім багатієм – його світосприйняття, його внутрішній світ сповнені краси та радості. Одного ранку випадково картини Івана потрапляють на виставку в Мистецькому арсеналі — головному виставковому центрі країни.
Чи проміняє він маленьку сільську хатинку на гламурне міське життя, розливи Дніпра, сади та поля — на галерейні зали й товариство арт-критиків та агентів?
Дивіться десятихвилинний тизер до стрічки за посиланням або нижче.
“Протягом зйомок стало зрозуміло, що цей фільм не просто про майстра-художника та певні унікальні художні традиції, що зникають. Це історія про щасливу й гармонійну особистість. Людину, що не має мінімальних матеріальних цінностей, притаманних нашому часу, але володіє цілим своїм всесвітом”, —зазначив режисер стрічки Андрій Лисецький.
За словами автора картини, герой фільму мешкає на маленькому хуторі, у хаті, що була збудована понад сто років тому, і досі має лише глиняну підлогу, вкриту соломою. Його найближчі друзі — це собаки, коти та кози. Але більш щасливу людину годі й шукати.
Він останній майстер із колись численної традиції поліського народного живопису. Свої знання та вміння йому передала тітка Галина Коленченка, її вчив секретам майстерності дід Василь. Нащадки пана Івана займатися малюванням не вважають за потрібне. Отож на ньому спадковість закінчиться, і традицію буде загублено.
На життя пана Івана, як розповів режисер, прийшлися важкі випробовування: голод колективізації, Друга світова війна, рабський труд у радянському колгоспі. Його творчість — це спроба бути вільною людиною. Його чарівні звірі та птахи перемагають зло, байдужість, несправедливість, несуть споконвічні сільські мудрощі та надію на краще. Сили природи впорядковують його життя і надихають на творчу діяльність.
Проект фільму-портрету став одним із переможців Десятого конкурсного відбору Держкіно і отримав державне фінансування у розмірі 1 млн 955 тис. 550 грн. при загальній вартості виробництва — 2 млн 607 тис. 400 грн.
Виробництво фільму завершилося у квітні 2019 року. Зйомки проходили в селі Дударики, що на Київщині, та у Києві і тривали близько трьох років.
Читайте також: