fbpx

Нове українське кіно

Незалежний проект про сучасне українське кіно

“Мавка. Лісова пісня”: Ярослав Войцешек розповів про роботу над сценарієм мультфільма

1 602

Про написання сценарія до мультфільму, про особливості жанру анімації в українській кіноіндустрії, про свободу творчості та про плани на майбутнє – усі професійні секрети розкриває Ярослав Войцешек, сценарист мультфільму “Мавка”.

“Мавка. Лісова пісня” – повнометражний анімаційний 3D-фільм Олександри Рубан та української студії Animagrad (FILM.UA Group) за мотивами однойменної п’єси Лесі Українки, українських міфів і культурних традицій, який зараз знаходиться на стадії творчого виробництва. Прем’єра анімаційної картини запланована на 2021 рік.

Ярослав Войцешек, сценарист мультфільмів “Мавка. Лісова пісня”, “Викрадена принцеса: Руслан і Людмила” та “Роксолана”, розповів спеціально для першої української кіношколи Ukrainian Film School  про роботу сценариста в анімації та про створення анімаційного фільму “Мавка”. Портал cinema.in.ua публікує головне.

Про етапи написання сценарію “Мавки”

До мене приходить продюсер і каже, що є ідея створити мультфільм про Мавку, є вже певні наробітки і тепер треба все це зібрати та структурувати в сценарій. Я перечитую першоджерело і починаю збирати такий собі великий пазл, при цьому користуюся зрозумілими законами драматургії, аби там були всі важливі елементи як героїня, герой, конфлікт, їхні цілі, перешкоди і так далі.

Про скорочення сценарію на прикладі “Викрадена принцеса”

Ми багато всього придумали, намалювали. І основна проблема була все це скорочувати. Наприклад, битва з зомбі скоротилася втричі. Ми взагалі зробили з неї міні-кліп. А так там було набагато більше екшну, більше гегів, жартів. У битві з тістечками ми вирізали шматочок, де в кінці желе мало ще вставати у вигляді рідкого термінатора та нападати на Людмилу далі. Такі речі вирізалися не тому, що вони не виходили, просто у фільмі для них не було часу.

Про процес затвердження сценарію

Звичайно, сценарій не пишеться одразу. Спочатку пишеться синопсис, тобто така невелика форма, короткий переказ того, що буде в майбутньому сценарії. Якщо всім подобається синопсис, після цього пишеться поепізодний план, тобто епізоди у тому порядку, як вони будуть стояти в сценарії, тільки без діалогів. Кожен етап затверджують продюсери та режисери, ми називаємо це творчим ядром команди. Вони, звичайно, на кожному етапі вносять якісь правки.

Про аніматік

Після того, як уже затверджений сценарій, робиться чорнова озвучка, під яку створюється аніматік (автор. – ключові кадри анімаційного ролика, виконані у спрощеній чорно-білій графіці. Ця послідовність кадрів необхідна для того, щоб показати як та чи інша сцена буде виглядати в русі, допомагає знайти монтажні стики та переходи між кадрами). На аніматіку ще багато всього виправляється. На цьому етапі ми розуміємо, який буде хронометраж. Тобто збирається так звана “риба”, дуже-дуже чорнові аніматіки. І ми з жахом для себе розуміємо, що ми перевиконали хронометраж на 10-20 хвилин. І тепер ці хвилини треба вирізати.

Про розробку персонажів концепт-художниками

Вони починають практично одразу, коли схвалений проєкт, є приблизний синопсис, і ми розуміємо, які там будуть персонажі. Більша частина героїв вже зрозуміла майже одразу. Якщо це фільм “Мавка”, то вочевидь там буде Мавка, тож її вже можна малювати. Так само там буде Лукаш, якого теж вже можна малювати. З поепізоднику стає зрозуміло, в принципі, які будуть другорядні персонажі. Наприклад, у нас там є песик маленький. Над ним теж можна вже працювати.

Про свободу творчості

Різниця свободи творчості сценариста ігрового фільму та сценариста анімаційного фільму невелика. Зараз в ігровому кіно за гроші дозволити собі можна все. Графікою домальовується будь-що. Питання бюджетів в анімації так само застосовується. В анімації ми не можемо дозволити собі зробити багато локацій, бо кожна локація це складний технологічний процес, який коштує грошей. Спочатку локації треба розробляти та малювати, потім моделювати і так далі. Це все досить складно, довго та дорого. Тобто до сценарію ті ж самі побажання, що і до художнього фільму: не багато локації, не багато персонажів і т.д. Так, ці локації можуть бути не обмежені реальністю. Можуть парити острови та відбуватися якісь фантастичні речі, але у той самий час їх не може бути багато. Те саме стосується персонажів та кількості їх в кадрі.

Про анімацію як жанр 

Анімація – це засіб візуалізації. Треба виділяти аудиторію, на яку анімація розрахована. Ми робимо анімацію, що розрахована на широку сімейну аудиторію. І тут є певні труднощі, бо ми маємо задовольнити своїм фільмом людей різного віку – від зовсім маленьких дітей до їхніх батьків чи бабусь, аби їм теж не було нудно. До того ж в кіно найчастіше дітей водять мами та бабусі. І це скоріше впливає не на сам сценарій, а на вибір теми. Жінок в принципі по статистиці більше, вони є цензорами для своїх дітей, тому якщо ми зробимо якусь фантастику зі страшними прибульцями, то швидше за все мама/бабуся подивиться на це і скаже “фу, яка гидота, мій Андрюшка не буде таке дивитися”, навіть якщо Андрюшка насправді дуже хоче. А от якщо там буде мила пандочка, навіть якщо вона володіє кунг-фу, то нестрашно, вона ж така мила, пухнаста, можна на неї піти в кіно, навіть з Андрюшкою. І Андрюшка, не маючи альтернативи, змушений дивитися на пандочку. Тому ми через це не робимо кіно про страшних прибульців, бо їх мало хто зацінить.

Про плани після “Мавки”

Зараз паралельно з “Мавкою” готуємо третій мультфільм, який має назву “Роксолана”. Уже написаний та затверджений сценарій, малюємо аніматіки.

Синопсис

Мавка – прекрасна лісова німфа і Душа лісу – закохується у людину, талановитого музику Лукаша, й опиняється перед складним вибором: кохання чи обов’язок лісової берегині.

За мотивами стрічки режисери планують створити комп’ютерну гру та анімаційний серіал. Мультфільм вийде не лише українською, але й англійською мовами.

Читайте також

Вийшов трейлер мультфільму “23 Образи Петрика П’яточкина”