fbpx

Нове українське кіно

Незалежний проект про сучасне українське кіно

14 пітчинг

Рада з держпідтримки відповіла кінематографістам: “Наша мета – забезпечення ефективного використання державних коштів”

132

Рада з державної підтримки кінематографії прокоментували свій вибір переможців 14-го конкурсу Держкіно. Обрали з відповіді ключове.

У вівторок, 6 жовтня, Рада з держпідтримки кінематографії оголосила підсумки 14-го конкурсу Держкіно. Частину кіноспільноти результати обурили: члени Ради проігнорували бали експертів і включили до списку переможців фільми за своєю, незрозумілою логікою. “Чому не за рейтингом? Це типу “подобається” / “не подобається”? І нащо тоді потрібен був весь цей цирк з експертами, пітчингами, документами?” – написали вони.

Пізніше про своє занепокоєння через непрозорі критерії відбору переможців повідомили Українська Гільдія режисерів та українська Кіноакадемія. “Ми не побачили ані обговорення проектів з експертами, ані процедури ухвалення мотивованих рішень. Натомість, були швидко зачитані списки, заздалегідь підготовлені за незрозумілою і не передбаченою законом процедурою”, – йдеться в заяві гільдії.

9 жовтня Рада з державної підтримки кінематографії прокоментували свій вибір переможців 14-го конкурсу Держкіно. Приводимо з заяви головне.

Члени експертних груп оцінюють проєкти лише за 9 критеріями, і виставляють відповідні оцінки, зокрема за оригінальність ідеї, актуальність теми; драматургічну якість сценарію (трітменту); соціальну важливість; режисерське бачення; продюсерське бачення; творчий потенціал авторської групи; відповідність ліміту витрат масштабам кінопроєкту; наявність інших джерел фінансування; маркетингову стратегію.

Експертні комісії подали список фільмів, оцінивши їх саме за цими критеріями.

Загальна сума державної підтримки проєктів, які згідно з рішенням експертних комісій отримали прохідні 35 балів, складає 2 518 797 244,47 гривень. Це в понад 5 разів більше за весь бюджет на фінансування кіногалузі у 2020 році. 

Очевидно, що такий список не міг бути підтриманим через неможливість державою профінансувати усіх переможців.

Для вирішення подібних ситуацій і створювалася Рада з державної підтримки кінематографії, мета якої – забезпечення ефективного використання державних коштів. Рада – це орган, який через свій апарат має доступ до комунікації з державними органами (урядовими, парламентськими), має всебічну інформацію про фільми, які перебувають у виробництві, про те, яке завантаження у продюсерів та режисерів на виробництві фільмів, що фінансуються з держбюджету, який обсяг фінансування доступний в цьому році, а який планується в наступні.

У зв’язку з ситуацією, що склалася під час 14-го конкурсного відбору, Рада врахувала побажання членів експертних комісій, проте була змушена ухвалити рішення (як це і передбачено Порядком та критеріями творчого відбору), що не повною мірою збігається з їхніми оцінками. Варто зазначити, що до переліку переможців не було включено жодного проєкту, яким експерти поставили середню оцінку менше 35 балів.

Наступним кроком було виконання Радою вимог Закону України “Про державну підтримку кінематографії в Україні”, а саме всебічна оцінка за такими критеріями:

– оригінальність і якість сценарію;

– досвід заявника як продюсера або виробника фільму відповідного жанру – економічні результати (зокрема, касові збори вироблених фільмів), результати участі у вітчизняних або міжнародних кінофестивалях, нагороди, отримані на кінофестивалях, економічну ефективність розповсюдження фільмів в Україні та за кордоном, рейтинги телевізійного перегляду під час трансляції (демонстрації) фільму (фільмів) телерадіоорганізаціями, ефективність продажів (переглядів) у мережі Інтернет та в роздрібній торговій мережі на матеріальних носіях;

– успішну роботу режисера-постановника у зв’язку з його участю у виробництві (створенні) фільмів – результати участі у вітчизняних або міжнародних кінофестивалях, нагороди, отримані на фестивалях, економічну ефективність розповсюдження кінофільмів в Україні та за кордоном, результати дослідження телевізійного перегляду під час трансляції (демонстрації) фільму (фільмів), ефективність продажів (переглядів) у мережі Інтернет та в роздрібній торговій мережі на матеріальних носіях;

– прогнозоване співвідношення вартості виробництва (створення) фільму та якості виробленого (створеного) фільму, строки його виробництва (створення).

Ці критерії діють з 2017 року і під час проведення 14-го конкурсу не змінювалися.

Таким чином до фінального списку переможців потрапило 72 проєкти: 65 фільмів та 7 серіалів.

Окремо хочемо звернути увагу на те, що для отримання державного фінансування наявності лише однієї заявленої важливої і потрібної для України теми  – недостатньо. І ще раз нагадаємо та наголосимо: державний конкурс кінопроєктів – це комплексна робота, яка полягає в оцінюванні майбутніх фільмів за всіма критеріями: якість сценарію, продюсерська та авторська група, маркетингове розуміння своєї аудиторії та шляху до глядача, відповідність бюджету сценарію, строки виробництва.

Тож хочемо побажати усім тим учасникам 14-го конкурсного відбору, які не стали переможцями, зосередити свої сили на вдосконаленні сценаріїв та пошуку додаткових джерел фінансування, щоб здобути перемогу на конкурсі вже наступного року.

Читайте також

За підсумками пітчингу: 7 нових фільмів, які отримають від Держкіно фінансування