«Тарас. Повернення»: виходить новий фільм про Шевченка (цікаві факти)
1 639Сьогодні в широкий прокат виходить перший, знятий за часів Незалежності, і вперше за майже 50 років, фільм про Тараса Шевченка – романтична драма «Тарас. Повернення» Олександра Денисенка. Що варто знати про фільм до його перегляду – зібрали найцікавіші факти.
Допрем’єрний показ романтичного істерну «Тарас. Повернення» режисера Олександра Денисенка відбувся ще 9 березня 2019 року в Національному музеї Тараса Шевченка. Але фільм так і не зміг вийти в широкий прокат через ряд причин. Сьогодні нарешті картина дійде до глядача. З нагоди виходу стрічки на великі екрани, портал “Нове українське кіно” зібрав найцікавіше про фільм, який показує період заслання Тараса Шевченка у Казахстані.
Про фільм
🎬 Екранізація однойменного роману Олександра Денисенка про останні місяці заслання Тараса Шевченка в російській царській армії мала вийти у широкий національний прокат ще 2-го квітня 2020 року, проте через карантинні заходи в країні прем’єру було перенесено. Пізніше ще однією датою було оголошено 17 вересня 2020 року. Відсьогодні фільм виходить в український прокат на 145 великих екранах.
🎬 Фільм «Тарас. Повернення», як обіцяють творці, спробує розірвати шаблонне уявлення про національного героя і символ України Тараса Шевченка. Це художній фільм про Шевченка як політичного в’язня, одного з перших українських дисидентів, долю якого повторили тисячі героїв України. Він розповідає про останні три місяці заслання «кобзаря» на півострові Мангистау в Новопетровській фортеці на Каспії, 1857 року.
🎬 «Тарас. Повернення» – це перший художній фільм для кінотеатрів про Тараса Григоровича після 1964 року, коли вийшов на широкі екрани фільм “Сон” (про молодість Тараса Шевченка – прим.) режисера Володимира Денисенка, батька Олександра Денисенка.
За 115-річну історію кінематографу фільм Олександра Денисенка є четвертим повнометражним художнім фільмом для кінотеатрів про Тараса Шевченка: після “Тарас Шевченко” режисера Петра Чардиніна (у ролі Т.Шевченка – Амвросій Бучма) 1926 р., “Тарас Шевченко” реж. Ігоря Савченка (у ролі Тараса – Сергій Бондарчук) 1951 р., “Сон” реж. Володимира Денисенка (у ролі Тараса – молодий Іван Миколайчук) 1964 р.
Автор сценарію та режисер фільму в інтерв’ю CBN так розповів про виникнення ідеї: “Знайшов цікаву подробицю: наказ про амністію Тараса російський цар підписав 17 квітня 1857 року, а відпущений був поет з заслання з Новопетрівського укріплення в Манґистау набагато пізніше, лише 2 серпня… От ця розбіжність в датах і лягла в основу історії, яку ми розповіли у фільмі «Тарас. Повернення».
🎬 Фільм отримав призи за кращий художній фільм на кінофестивалях “Бруківка” в м. Кам’янець-Подільський та “Місто мрії” в м. Рівне, а також на кінофестивалі «Буковина» в Чернівцях – за «Кращу операторську роботу» (Олександр Кришталович).
🎬 У березні 2018 року «Клуб сімейного дозвіілля» видав роман Олександра Денисенка з однойменною назвою «Тарас. Повернення», у якому багато сюжетних ліній, сцен і персонажів, котрих глядач не побачить у фільмі. Виданий роман є першою частиною неопублікованої трилогії Олександра Денисенка «Три душі, три ворони, три лірники».
По темі: Тарас Шевченко в кіно: від початку ХХ століття до доктора Хауса до “Безславних кріпаків”
Про зйомки та музику
🎬 Cценарій Олександра Денисенка “Прощання з пустелею” переміг у 2012 році в Міжнародному конкурсі кіносценаріїв до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка.
Після перемоги кінопроєкту в четвертому конкурсному відборі Держкіно в 2012 році, фільмування стрічки розпочалося не відразу, а лише у 2016 році. Зйомки почалися в Києві в фортеці Косий Капонір та у казахстанському місті Мангістау. У квітні 2017 року відбулися дозйомки сцен в казахстанському місті Капшагай, у травні 2017 року відбулися дозйомки в Одеській області в Білгородській фортеці та в околицях Білгорода-Дністровського.
Дивіться фото з кількох знімальних майданчиків фільму «Тарас. Повернення».
Навіть після закінчення зйомок проблеми не закінчилися: зволікання з виходом у прокат в Україні, номенклатурні перепони, саботаж кінопрокатників. На підтримку фільму був започаткований флешмоб #Тарас_Повернення / #Підтримуємо_Українське_Кіно, який отримав підтримку у 26 населенних пунктах України та 9 країнах світу.
Читайте по темі: Олександр Денисенко, режисер «Тарас. Повернення»: Мені рекомендували вилучити епізоди, спрямовані проти російського шовінізму
🎬 У фільмі можна побачити околиці колишнього Новопетрівського укріплення (де відбувалося ув’язнення поета. – прим.). Ті місця, з яких малював Шевченко, тепер забудовані спорудами міжнародного порту, тому знімальна група від’їжджали на 100-200 км від самого укріплення. Зйомки проводилися також у підземній мечеті Шакпак-Ата, в якій поет-художник часто бував.
🎬 В Манґистау в Казахстані зйомки відбувалися у складних умовах: при температурі 60 градусів і страшних вітрах. Тут Шевченко 65 разів у 1853 році просився на сторожову вежу дозорцем, він називав її «тюрма без стін».
🎬 “Тоді й тепер Тарас Шевченко вважався в Казахстані Великим Акіном (співцем) казахського народу. Казахи кажуть, що Батир (отаман) – це сила народу, натомість Акин – це його душа”. Про це неодноразово згадують у стрічці.
Шевченко був допущений як акин до сакральних місць, які заборонено було відвідувати не мусульманам. “І навіть зараз, коли ми проводили зйомки, мали просити дозволу взяти участь у ритуалах та молебні, принести в жертву барана, і тільки тоді нам дозволили знімати в підземній мечеті Шакпак-Ата”, – розповідає режисер.
Після того, як він був звільнений у 1857 році, у 59-му в Манґистау піднялося велике повстання. У фільмі показані ватажки повстання Ісу і Досана, з якими був знайомий Шевченко.
🎬 Саундтреком стала українська народна пісня «Тече річка невеличка…» у виконанні Каті Chilly. Скрипка – Сергій Охрімчук.
🎬 У квітні 2020, в день 182 річниці звільнення Тараса Шевченка з кріпацтва, продюсерським центром “ІнсайтМедіа” було презентовано епізод фільму на тлі прочитання “Ой гляну я, подивлюся…” (1848) Кобзаря у виконанні Бориса Орлова, який виконав роль Тараса Григоровича у фільмі.
Цей трек увійшов у збірку “Антологія української поезії” – нового просвітницького проєкту серії відео-віршів у виконанні акторів сучасного українського кіно.
Про акторів
🎬 Роль денщика Івана Буркова зіграв Володимир Денисенко – син режисера. Він втілив образ незламного людського духу поневоленого Російською імперією.
Сцена його покарання є найдраматичнішим моментом фільму. Не витримавши знущань офіцера-начальника, він втік з гарнізону, але був схоплений російськими карателями на кордоні з Персією. За це капітан Косарєв (Олександр Пожарський) наказав покарати його 6.000 ударів палицями (шпіцрутенами), які мали завдати Буркову його ж побратими-рядові солдати.
Володимир Денисенко, який зіграв денщика, є також автором сценарію та режисером історичного документально-ігрового фільму «Князь Володимир: між Пам‘яттю та Похвалою» (виробництво Nova Film).
🎬 Загалом у картині 113 рольових персонажів зі словами – це найбільша за кількістю ролей картина в Україні. В головних ролях: Борис Орлов, Юрій Шульган, Анна Топчій-Огій, Акнієт Оринтай, Богдан Бенюк, Роман Луцький, Олександр Пожарський, Олег Волощенко, Євген Юхновець, Геннадій Скарга та ін.
Борис Орлов в ролі Тараса Шевченка
Анна Топчій-Огій в ролі Агати Ускової
Роман Луцький в ролі польського офіцера на засланні Мацея Мостовського
Акнієт Оринтай в ролі казашки Каті
Олександр Пожарський в ролі Єгора Косарєва
Олег Волощенко в ролі агента з Петербургу, фон Ферт
Коротко про фільм «Тарас. Повернення»: Того літа поет, засланий на військову службу в російську царську армію, отримує звістку від друзів про помилування його царем Олександром II. Однак військове керівництво Новопетрівського форту не поспішає повідомляти про це Тарасові, й не видає наказ про його звільнення. Більше того, до форту із таємною місією прибуває агент з Петербурга…
Автор сценарію та режисер-постановник – Олександр Денисенко. Оператор-постановник – Олександр Кришталович. Художник-постановник – Ігор Філіппов. Режисер монтажа: Віктор Маляренко. Композитор – Мирослав Скорик. Продюсери – Володимир Філіппов (Україна), Сергій Азімов (Казахстан).
Виробники: Продюсерський Центр ІнсайтМедіа (Україна) та Tanaris Production (Казахстан) за участі Одеської кіностудії. Офіційний дистриб’ютор в Україні: “Своє кіно”.
Нагадаємо, загальний заявлений у 2012 році кошторис стрічки — 44.8 млн. грв., з них 50 % (22.4 млн.) надало Держкіно. Фільм “Тарас. Повернення” у 2018 році також став переможцем у патріотичному пітчингу Мінкульту, де творці подавалися на грант для створення 4-серійної версії фільму (на додачу до повнометражної художньої).
Додамо, що режисер стрічки і кінокомпанія Bubo Films подали на Чотирнадцятий конкурсний відбір кінопроектів Держкіно фільм “Лицар помсти“.
Читайте також –